Головна » Конспекти » 1 Клас » Виховна година

Чия відвага, того й перевага

ТЕМА 10. Чия відвага, того й перевага

Мета: виховувати в дітей сміливість, упевненість у собі, прагнення долати свої страхи, не боятися відстоювати власну точку зору; формувати шанобливе ставлення до мужніх людей, до славних подвигів українського народу в минулі часи.

Обладнання: сюжетні картинки за темою заняття (на дошці); аудіоапаратура.

ХІД ЗАНЯТТЯ

I. Організаційний момент

Класовод. Вітаю вас, друзі. Сядьте, будь ласка, рівненько й уважно подивіться на дошку. Які цікаві там малюнки!

II. Розкриття теми заняття

Класовод. На них ви бачите багатьох людей: і наших древніх пращурів — козаків, і сучасників — пожежних, міліціонерів, рятівників... На перший погляд між ними мало спільного, правда? (Так.) Але насправді всіх цих людей об’єднує одна важлива якість: вони мають такі чесноти, як сміливість, відвага й мужність. Які всі ці люди? (Сміливі, відважні, мужні, безстрашні.)

III. Повідомлення теми й мети

Класовод. Правильно. Саме про ці риси ми й поговоримо сьогодні. Ажде ви знаєте, що сміливість та відвага потрібні не тільки воїнам та тим, чия робота пов’язана з ризиком, але й кожній людині, якого б віку вона не була. Сьогодні ви спробуєте самі стати сміливішими, впевненішими в собі. Адже мужня, відважна вдача, без сумніву, варта поваги.

IV. Подання нових знань

 Бесіда «Сміливість — важлива чеснота»

Класовод. Скажіть, хто з вас не мріє стати сміливим і вольовим, як персонажі улюблених казок, кінофільмів та мультиків?

Український народ віддавна ставився з великою пошаною до багатирів, героїв-козаків, наділяючи їх не лише відвагою, але й кмітливістю та добротою.

Про сміливість і безстрашність складено чимало мудрих прислів’їв та приказок, наприклад: «Сміливого й куля не бере», «Сміливим відвага володіє», «Сміливий наскок — половина спасіння».

Як ви розумієте ці вислови? (Учні пояснюють зміст прислів’їв за допомогою вчителя.)

Недаремно вважають, що відвага прикрашає людину, адже сміливі люди здатні долати будь-які перешкоди, боротися з лихом, відстоювати свободу свого народу і Батьківщини. У наш час люди сміливої, відважної вдачі обирають мужні професії. Так, сміливість потрібна пожежним, щоб боротися з вогнем, щоб виносити з полум’я потерпілих від пожежі. Міліціонеру-слідчому теж не завадить сміливість: інакше він не зможе викривати злочини, ловити озброєних злочинців.

Ми шануємо мужніх, захоплюємося їхніми вчинками, іноді навіть трішки заздримо їм. А от боязкі, лякливі люди, навпаки, не викликають поваги. Про них і прислів’я складено відповідні: «Лякана ворона і куща боїться», «Сміливий, як жаба: з маху та у воду». Про яку ваду розповідається в цих висловах? (Про боягузтво.)

Обговорення психологічних ситуацій

Класовод. Боягузтво, діти, буває різним. І дуже часто воно полягає в тому, що ми боїмося зізнатися в негарному вчинку. Наприклад, так, як герой наступного віршика.

Ситуація 1

Учитель читає першокласникам вірш.

 Не хочу бути боягузом

 У мене нема для сміливості сил

 Зізнатись у тім, що я вазу розбив.

 Так лячно мені... Я принишк і трясусь...

 Напевне, я просто страшний боягуз!

 І так мені прикро, так зле у цей час...

 Матуся ж мені говорила не раз:

 «Квартира — не місце для гри у м’яча!»

 А я — не послухав та й гратись почав...

 Біди я накоїв, відчуваю вину,

 Боюсь... Що робити тепер, не збагну!

 Ну як же вчинити, ну хто б підказав,

 Щоб я боягузом себе не вважав?

Запитання до учнів

 • Як ви думаєте, чи дійсно цей хлопчик боягуз?

 • Які поради ви дали б хлопчику, щоб впоратися зі своїми негараздами?

 • Чи траплялися подібні випадки з вами? Що ви відчували?

Як ви чинили в таких випадках? Чи легко вам було зізнаватися в скоєному? Що ви відчували, все ж таки зізнавшись?

Під час обговорення педагог заохочує відвертість та ініціативу школярів.

Ситуація 2

На дитячому майданчику гралися у м’яч дошкільнята. Тут підійшов до них третьокласник Петько — високий, міцний. Він відібрав м’яча в малечі, високо підняв його над головою і, граючись, перекидав з руки в руку.

— Ну, хто м’ячика дістане? Той і гратися ним стане! — насмішкувато промовляв Петько.

Хлоп’ята підстрибували, намагаючись дотягнутися до м’яча, але вони були замалі, і їм це не вдавалось.

— А, зрозуміло, ніхто не дістане! Ха-ха-ха! — зухвало зареготав Петько, глузуючи з малюків.— Значить, м’ячик мій!

У цей час повз них проходили два други-першокласники — Максимко й Толик. Максим, хоча був набагато нижчий за Петька, рішуче підійшов до нього і твердо промовив:

— Ану віддай м’яча малюкам!

— Ще чого! — нахабно заявив Петько, задерши носа.— Не віддам! І взагалі...

Але Максимко не дав хлопцеві договорити: він раптово підскочив, швидко вихопив м’яча з Петькових рук і кинув його дітлахам.

Толик спостерігав за цим, стоячи осторонь. Йому не хотілося втручатися у сварку. Але тут присоромлений Петько кинувся до Максима з кулаками, і Толик став поруч зі своїм товаришем. Вийшло, що Петько отримав відсіч від першачків, які були меншими і слабшими за нього, але виявилися дружними й сміливими. Хлопець спересердя плюнув і пішов геть.

 • Як ви думаєте, хто з хлопчиків зробив сміливий вчинок?

 • Як Толик проявив сміливість у цьому випадку?

 • Чому вчинки першокласників можна вважати сміливими?

 • Розкажіть, як би ви вчинили на місці Максима та Толика:

зробили б так само, як ці хлопчики, побоялися б втрутитися,

покликали б на допомогу когось із дорослих, інший варіант.

Ситуація З

Вітько сперечався з друзями про те, що залізе на самий вершечок старої яблуні. Товариші застерігали хлопчика, що не слід цього робити, адже можна впасти. Але Вітько задер носа: «Якщо ви боягузи, то й не лізьте, а от я сміливий, зараз самі побачите!»

Високо забрався хвалько. Та раптом нога хлопчика зіслизнула з гілки, і Вітько мало не полетів стрімголов униз. «Сміливець» учепився за гілку та так і просидів цілу годину — доти, доки пожежні не приїхали з драбиною та не зняли його. Вітько, похнюпившись, пішов додому.

Запитання до учнів

 • Чи можна, на вашу думку, вважати Вітька сміливцем?

 • Що насправді показав своїм вчинком Вітько — відвагу

чи нерозсудливість? Доведіть свою думку.

Класовод. Вважають, що сміливість та відвага — чесноти, що були притаманні нашому українському народові ще з часів сивої давнини. Зараз ми полинемо у древні часи нашої Батьківщини...

Учитель пропонує першокласникам послухати українську легенду.

Виклад народної легенди «Заснування Києва»

Був собі колись дуже жорстокий і жадібний князь. Тяжко працювали на нього люди і вдень, і вночі, а собі за це майже нічого не мали, жили в злиднях.

Довго терпів бідний люд знущання свого правителя, та врешті-решт не схотіли більше коритися і вигнали княжих намісників. Розлютився князь, зібрав величезне військо, щоб скорити непокірних селян. Аж тут став народ на свій захист — від малого до старого.

Та де ж у простих орачів зброя? Довелося повстанцям виходити на бій з тим, що було, — з лопатами, киями, сокирами, серпами. І так багато зібралося бідного люду, так відважно він боровся за своє щастя і волю, що не витримало князівське військо, розбіглося.

Погнали повстанці ворогів через гори, ліси та доли. Нарешті дісталися берега Дніпра і там здобули перемогу.

Після бою поскидали орачі свої киї в одну купу, і стала вона такою великою, що тих київ вистачило на будування цілої фортеці. Так люди і вчинили— побудували міцну фортецю.

Отже, і місто, яке згодом з’явилося на місці цієї фортеці, назвали Києвом.

Класовод. Ось якими мужніми й відважними були наші пращури. Якби не сміливість і безстрашність нашого народу, не була б наша Вітчизна нині незалежною, вільною та щасливою.

Колись ви виростете і, може, теж оберете яку-небудь мужню професію.

Але місце мужності і сміливості можна знайти в житті й зараз. Вона починається із зовсім незначних, на перший погляд, вчинків.

Поговорімо про них!

Тест «Чи сміливий ти?»

Учитель пропонує школярам обрати відповідь із запропонованих варіантів і пояснити її.

 1. Під час прогулянки у дворі ви загубили рукавичку (вона випала з кишені). Як ви вчините?

а) Розповісте мамі, що загубили рукавичку і не змогли її знайти.

б) Скажете, що рукавичка залишилася у вашої подружки, адже боїтеся, що мама пошле вас її шукати, а на вулиці вже сутеніє.

в) Скажете, що десь загубили рукавичку, і пошукаєте її завтра.

 2. Ви бачите, що дівчатка зі старшого за вас класу ображають свою однокласницю (глузують з неї, штовхають). Дівчинка плаче. Як ви вчините?

а) Негайно повідомите про побачене когось із вчителів, покликавши на допомогу.

 б) Відійдете вбік — вас це не стосується.

 в) Підійдете до дівчат і суворо попросите їх припинити ображати однокласницю, заступитеся за неї.

Учні висловлюють свої міркування. Учитель допомагає їм прийняти правильне рішення.

V.Підсумки заняття

Класовод. Не кожна людина від природи наділена мужністю й відвагою: ці якості в собі треба виховувати, працюючи над собою. Тож намагайтеся долати свій страх, старайтеся зростати вольовими, рішучими, готовими допомогти іншим. Не будьте байдужими до чужих проблем — будьте щирими, адже чуйність та чесність завжди йдуть поряд зі справжньою мужністю.

І, повірте, тоді ви дійсно будете достойними наших славних відважних пращурів — українських козаків.

Звучить фрагмент пісні «Ой на горі та женці жнуть». Першокласники підводяться і марширують на місці під музику, уявляючи себе сміливим козацьким військом.

Категорія: Виховна година | Додав: SYLER (30.12.2013)
Переглядів: 4752 | Рейтинг: 5.0/1

Можливо, вам будуть цікаві ці конспекти

Урок-повторення. У комп’ютерному класі
Практична робота: розучування ігор, які сприяють весе­лому настрою
Цирк! Цирк! Цирк! Складання розповіді за серією малюнків
В. Сухомлинський «Горбатенька дівчинка» В. Нестайко «Руденький»
М. Сингаївський «Що воно за диво?». П. Мовчан «Сіяв шпак». А. Григорук «Переп...
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]