Форма входу

Зареєструватися
Рекламка


Жартівливі і жартівливо-танцювальні пісні, коломийки

скачати

Тема. Жартівливі і жартівливо-танцювальні пісні, коломийки

Мета: усвідомити  багатство і різноманітність народного мистецтва; усвідомити інтонаційну особливість музики українського народу; визначити особливості жартівливих і жартівливо-танцювальних пісень і коломийки; визначити призначення і роль жартівливих пісень  в українській музичній спадщині; формувати  у школярів уміння виражати власну точку зору; виховувати вміння виразно виконувати пісні, дотримуючись основних правил співу.

Методи: бесіда, розповідь, дискусія, аналіз і порівняння проблемно пошукових ситуацій,  метод емоційного впливу, функціональної аналогії (співвідношення за дією).

Тип уроку: формування і вдосконалення вмінь та навичок.

Форма уроку: традиційна форма уроку з використання творчих та інтерактивних завдань.

Наочні посібники: нотний текст пісні, підручник, дидактичний матеріал.

Ілюстративний матеріал: репродукції.

ТЗН: магнітофон, аудіо записи.

Використовувана література: словник музиканта, матеріали журналів, статті.

Хід уроку

Хотіла я б піснею статі

У сюю хвилину ясну

Щоб вільно по світі літати

Щоб вітер розносив місяць.

 

Щоб геть аж під яснії зорі

Полинули співом дзвінким

Упасти на хвилі просторі

Буяті над морем хибким.

 

Лунали б тоді мої мрії

І щастя моє таємне

Ясніше, ніж зорі яснії

Гучніше, ніж море гучне.

Л.Українка.

 

1. Музичне привітання. Організаційний момент

2. Актуалізація опорних знань і практичних навиків

Завдання

Учитель пропонує декілька поетичних текстів українських народних пісень з різних жанрів. Учні повинні назвати  вид української пісні, та обґрунтувати свою відповідь.

3. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів

Інтерактивна вправа «Коло ідей»

Питання до обговорення: «Чи потрібні у повсякденному сучасному житті жарт і танці».

4. Подання нового матеріалу

Питання класу:

Чи є щось спільне у різних видах українських народних піснях  жартівливих та танцювальних?

Учитель.  Серед гумористично-сатиричних жанрів української народної творчості провідне місце належить жартівливій пісні. В ній переливаються всі барви й відтінки народного гумору, всі нюанси сміху – від ледь вловимої посмішки одними очима до бурхливого, нестриманого реготу.

Жартівливі пісні в основному гумористично розробляють сімейно-побутові теми. А вже виходячи на громадську арену, сміх, як правило набирає сатиричної спрямованості. В цих піснях – висміюються недоліки характеру і поведінки окремих людей. Акцентуючи на смішних і негативних рисах окремих представників  народний гумор відіграє тут роль своєрідного вихователя. Жартівливі пісні  кепкують над дівочими та парубочими вадами, передусім над лінивством і безгосподарністю, над недбалістю і байдужістю, над дурістю та недотепністю, над нескромністю та легковажністю, безглуздими суперечками. Такі пісні ще й підіймають настрій, наповнюючи через сміх хорошою енергетикою присутніх, оскільки викладені в доброзичливому плані.

Жартівливі й сатиричні пісні об'єднуються в одну групу близькістю характеру, загальним настроєм: вони жваві, веселі, іноді ущипливі, а то й сатиричні. Люди весело кепкують з надмірно боязких хлопців, які навіть не насмілюються розмовляти з дівчиною, з розсіяних, неуважних, скупих, дивакуватих та лінивих. Але в народних піснях високо цінується людська краса, гідність, а не багатство.

5. 1. Вокально-хорова інтерпретація української народної пісні «Сіяв мужик просо»

Питання до класу:

• Хто герої української народної пісні «Сіяв мужик просо»?

• Якщо судити  по назві пісні, то до якого виду можна віднести пісню?

• Чи співпадає ідея назви пісні з суттю різновиду пісні?

• Яки засоби музичної виразності потрібно акцентувати, щоб підкреслити комічність ситуації?

• Чого намагається досягти жарт?

5.2. Вокально-хорова інтерпретація української народної пісні «Ой на горі та й женці жнуть».

Питання для обговорення до інтерпретації:

• Які  засоби музичної виразності потрібно акцентувати, щоб підкресли мужність і відвагу героїв?

• Як побудувати динамічний виконавський план пісні?

6. Подання нового матеріалу (продовження)

Учитель. Коломийка — це переважно коротка, жвава, однострофна співанка. . Раніше коломийки танцювали колом, зараз головні танцювальні рухи – мережка, ножнички, прийом «хрещик» (дівчата і хлопці міняються місцями). Гуцулка і верховина – близькі до коломийки танці, але верховина починається повільним ліричним вступом, після якого йде коломийка…

В ній втілюються різні сторони повсякденного життя: тут і веселощі, й жарти, й насмішка, і любовна лірика.

Коломийка остаточно сформувалась вже в XVI—XVII ст., вона і сьогодні живе повнокровним життям. Найбільшого поширення вона набула в західних областях України.

«Назва «коломийка» певніш за все походить від основної танцювальної фігури – кола: коломийка виникла і довгий час побутувала як круговий танець. Або від закарпатського міста Коломия. Можливо також, що друга частина назви «коломийка» походить від дієслова «микати» (микатися) – тобто, ганяти, гасати, носитися». В районі їх найбільшого поширення (в Карпатах і Прикарпатті) самі співаки поділяють коломийки на два різновиди: «до танцю»  і «до співу» (різновид ліричної пісні)…

Коломийка  огортає собою всі прояви життя чоловіка у всіх порах; вона втискається всюди за чоловіком, для неї нема нічого тайного; звідти в ній висловлене і радість, і горе, і утіха, і жаль; звідти вона дихає і повагою і жартом; звідти в ній і гумор і сатира та іронія і т. ін.» (Володимир Гнатюк).

Приблизно в той самий час, що й коломийка, зароджуються шумка і козачок. Відрізняються вони розміром вірша: шумка — 4+4, а козачок — 4+3 та ще й ритмічним рисунком. Для козачка типовою є фігура: дві восьмі і чверть, що зустрічається переважно в другому такті; мелодія шумки рухається рівними восьмими. Спільними для усіх трьох видів танцювальних пісень є характер музики і поетичного змісту, розмір 2/4 та помірно швидкий темп.

7. Подання нового матеріалу (продовження)

Учитель. Визначною  рисою танцювальних пісень  є танцювально-музична основа і особливий ритм вірша. За настроєм це життєрадісні, сповнені молодечого запалу твори. Вони тісно пов'язані з танцем-коломийкою, шумкою і козачком. Відповідно до цього їх поділяють на три групи.

В народі танцювальні пісні називаються по-різному: «пісні до скоку», «скочні», «шумки», «триндички» тощо, а також за видом танцю: «Горлиця», «Катерина», «Шевчик». Або ж пісні не виділяються ніяк і в народній свідомості приєднуються до широкого класу «жартівних» чи «шуточних» (народна назва жартівливих пісень)».

У фольклористиці прийнято групувати танцювальні пісні за характером танців:

1. Пісні до побутових танців. Центральну групу складають тут приспівування до гопаків, козаків, метелиць. Це – власне танцювальні пісні. Танцюристи час від часу, виконуючи танцювальні рухи, співають різні жартівливі куплети.

• Гопак – у минулому був чоловічим танцем. Зараз нерідко танцюється у парі. Танець імпровізаційний, з стрибками, присядками. Близький до гопака – тропак.

• Козачок (або козак) – провідна партія жіноча. Показові «дрібушки», вихиляси, притупування. Близький – чабарашки.

• Метелиця – імпровізаційний танець, зберігає близькість до хороводів (утворює коло), використовуються також елементи гопака (в колі танцює пара)…

2.  Пісні до танців, запозичених з фольклору сусідніх народів. Тут виділяється дві групи: польки, краков'яки, кадрилі, що загалом близькі до гопакові-козачкових танців, та вальси і мазурки…

• Полька – танець чеського походження. Виконується групами або парами. Використовується змінний крок, кружляння.

• Кадриль – як і полька, широко розповсюджена. Відрізняється від польки не так по музиці… як за танцювальними рухами. Складається із кількох танцювальних фігур, що чергуються між собою.

• Вальс – поширений по всьому світу. Близький до нього – мазурка».

8. Інсценування

Українська народна пісня Ж.Колодуба «Йшла зозуля мимо саду». Створення темброво-ритмічного супроводу, та пластично-танцювальних  рухів.

9. Підведення підсумків

В гумористичних мирських, сюжетних піснях і коротеньких танкових приспівках, що в переважній більшості виникли на живому матеріалі української дійсності, чи не найповніше відображена весела вдача народу, який ніколи і ні при яких труднощах не впадав у відчай. Саме з такого здорового сміху черпали люди силу до життя, що може бути актуальним і сьогодні.

Танцювальні пісні – це розділ фольклору, основне призначення якого полягає у співах під час виконання побутових танців.

9. Домашнє  завдання

Продумати та створити танцювальні рухи до  жартівливої народної пісні «Сіяв мужик просо»



Категорія: 4 Клас Музичне мистецтво | Додав: SYLER (27.11.2014)
Переглядів: 2325 | Рейтинг: 5.0/1

Можливо вам також будуть цікаві наступні конспекти:
Розкрій тканини. Виготовлення спіднички прямолінійної форми для ляльки
Як людина пізнає світ
В. Каменчук «Як Лиска голосок собі кувала». Л.Костенко «Бузиновий цар»
Слова, слова... Удосконалення тексту із часто повторюваними словами
Складання записки, адресованої батькам (друзям)

Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.


Зареєструватися
Статистика

Онлайн всього: 17
Гостей: 17
Користувачів: 0

Сьогодні до нас завітали:
ARNI, masluk0603, zer23