Форма входу

Зареєструватися
Реклама
Сертифікат


Твої руки. пограймося

Урок 4

Тема. Твої руки. пограймося

Мета: розповісти учням про роль шкіри; вчити розпізнавати різні сенсорні відчуття під час обстеження предметів (холод, тепло, біль); розвивати пізнавальну активність, бажання доглядати за чистотою рук; познайомити з улюбленими розвагами, заняттями дітей цього вікового періоду; з’ясувати, в які ігри та якими іграшками граються діти; розвивати бажання й уміння гратися, погоджувати свої дії з іншими учасниками гри, дотримуватись правил, доводити розпочату гру до кінця, вміти перемагати й програвати; вчити називати приклади культурного поводження у грі і порушень правил поведінки; виховувати працьовитість, прагнення до корисних самостійних дій, інтерес до українських народних ігор.

ХІД УРОКУ

1. Вправа «Погода».

— Тепло чи холодно надворі?

— Яке небо?

— Чи є дощ?

2. Робота із загадками.

Учитель читає загадку (С. 14) підручника, а потім — наступну:

• У двох матерів по п’ять синів, і всім одне ім’я. (Руки і пальці)

— Назвіть пальці на руці. (Великий, вказівний, середній, безіменний, мізинець.)

— Чи допомагають пальці пізнавати навколишній світ?

3. Робота за підручником (С. 14).

Діти розглядають малюнки і відповідають на запитання:

— Що робить хлопчик?

— Що робить кожна з дівчаток?

— Скільки років дітям?

4. «Мозковий штурм».

— Навіщо людині потрібні руки?

— Яку роботу ви виконуєте руками?

— Яку роботу ви виконуєте правою рукою? А лівою?

5. Робота в групах.

1)         Учитель читає оповідання Василя Сухомлинського «Для чого руки потрібні».

Петрусь з дідусем великими друзями були. Про все розповідали один одному. Якось дідусь запитав онука:

— А для чого, Петрику, людям руки потрібні?

— Щоб у м’яча грати, — відповів Петрусь.

— А ще для чого? — запитав дідусь.

— Щоб ложку тримати.

— А ще?

— Щоб кицьку гладити.

— А ще?

— Щоб камінчики в річку кидати...

Довго відповідав Петрусь дідусеві. І ніби правильно відповідав. А про головне так і не сказав.

2)         Робота у зошиті з друкованою основою (С. 12, завдання 1).

Учні розглядають малюнки, складають речення про те, для чого потрібні руки. Потім за допомогою малюнків складають міні-міркування «Про що не сказав Петрусь дідусеві?»

Далі запропонуйте дітям розглянути руки і сказати, чим вони вкриті? (Шкірою)

— Зачитайте з підручника, про що може розповісти шкіра на руках.

— Яке значення має шкіра?

Учити дітей розпізнавати різні сенсорні відчуття під час обстеження предметів (холод, тепло, біль) допоможуть такі завдання.

6. Робота за підручником (С. 14—15).

Завдання

1. Розкажи, що ти відчув, коли:

• тримав у руці яблуко;

• торкався колючок троянди;

• брав у руки склянку з гарячим чаєм;

• торкався льоду.

2. Обстеж, якою на дотик є сторінка підручника. Пригадай, якою на дотик є кора тополі, груші. Скористайся словами: гладенька, шорстка.

Висновок. Шкіра — важливий орган чуттів. Шкірою людина відчуває

дотик, біль, холод, тепло. Шкірою ми також відчуваємо, якими предмети є на дотик — гладенькими чи жорсткими, м’якими чи твердими. Якби шкіра втратила свою чутливість, то з нами могла б трапитися біда. Ми стали б цілком нечутливі до болю та опіків, не відчули б, що замерзаємо. Від багатьох небезпек зовнішнього світу захищає нас наша чутлива шкіра.

Учитель. За допомогою шкіри ми відчуваємо тепло і холод, дотик і біль. Шкіра також виконує захисну функцію. Щоб не хворіти, завжди тримайте тіло у чистоті.

— Які ви знаєте хвороби від брудних рук?

— Яких правил потрібно дотримуватись, щоб шкідливі мікроби не потрапили до організму?

7. Робота в групах.

Складання порад

• Руки тримай у чистоті.

• Перед вживанням їжі і після цього завжди мий руки.

• Коли приходиш із вулиці, то мий руки.

• Після туалету ретельно мий руки.

• Якщо доглядав свійських тварин, грався з ними, помий руки.

• Не чіпай бездомних собак і кішок. Від кішок і від собак людям передаються хвороби (лишаї, короста, сказ).

8. Читання жарту Грицька Бойка «Не знала».

Пита бабуся у онуки:

— Чи ти помила добре руки?

— Аякже, — Милочка в одвіт, —

Помила з милом, так як слід.

— А де? — бабуся знов питає. —

Води ж у хаті в нас немає.

— Немає? — здивувалась Мила. —

А я не знала і... помила.

— Що хотів сказати автор цим віршем?

Продовжуючи роботу за підручником, запропонуйте розглянути малюнки (С. 15).

— Чиї руки зображені на малюнках? (Руки хлібороба, руки оператора ПК, руки водія)

— Доберіть ознаки до слова руки. (Працьовиті, натруджені, робочі, роботящі, мозолисті, сильні, вправні, золоті)

— Які руки називають золотими?.

— Чи доводилось вам чути такий вислів?

— Чому майстрів своєї справи завжди поважали і шанували?

— В якому віці, на вашу думку, людині легше всього навчитися якої-небудь майстерності?

— Що необхідне людині для того, щоб стати справжнім майстром своєї справи?

— Чи кожна людина здатна стати майстром своєї справи?

— Чи повинна людина гордитися своєю майстерністю?

9. Читання і пояснення народної мудрості і вірша Сергія Воскрекасен-

ка «Онучка» (С. 15).

— Що сказала бабуся онучці?

— Що відповіла онучка?

— Як запитала бабуся?

— Як відповідала онучка?

— Кого називають білоручкою?

— Коли про людину так говорять?

10.       Читання народної мудрості (С. 14).

Щоб розпочати розмову про улюблені розваги, заняття дітей, можна провести гру «Малюнки з виставки». Роздайте фотографії і малюнки дітей, або вирізки з газет та журналів, на яких зображені різноманітні дитячі ігри.

— Чи було щось однакове дітях на малюнках? Що саме?

Поясніть учням, що діти в усьому світі граються по-різному, але їхні

ігри — дуже цікаві.

— А які однакові ігри є в усіх дітей? Щоб відповісти на це запитання, запропонуйте учням загадку.

• Б’ють мене старі й малі І в повітрі, й на землі.

Та від цього не вмираю,

Тільки весело стрибаю. (М’яч)

11. Робота у зошиті з друкованою основою (С. 34, завдання 2).

Учні називають зображені предмети і розповідають, в які ігри з ними можна гратися.

12. Розповідь учителя за матеріалами підручника (С. 16).

— Із давніх-давен в Україні діти любили гратись. Тому вони росли спритними, дружними, красивими. Жодне свято не обходилося без ігор та веселощів.

У зошиті з друкованою основою (С. 35, завдання 3) зображено, в які ігри грались у давнину.

— Які з цих старовинних ігор ви знаєте? Розкажіть.

Завдання додому: дізнайтесь, в які ігри гралися ваші бабусі та дідусі.

13. Робота за підручником (С. 16).

Учні розглядають малюнок у підручнику.

— В яку гру грають діти?

— Чи доводилося тобі грати у цю гру?

Гра потрібна всім дітям, щоб набратися розуму, вчитися долати перешкоди, відпочивати.

14. Робота у зошиті з друкованою основою (С. 34, завдання 1).

Учні розглядають малюнки, складають речення.

— В які ігри грають діти?

— Як ви вважаєте, ким вони мріють стати?

— В які ігри ви любите гратися? Розкажи про одну з них.

Можна запропонувати дітям зібрати колекцію ігор їхніх сімей. Фізкультхвилинка

Буратіно потягнувся,

Раз — нагнувся, два — нагнувся,

Руки в сторони розвів,

Мабуть, ключик загубив.

А щоб ключик цей дістати,

Треба нам навшпиньки стати.

Виконання завдання 1 (С. 32).

— Якими іграшками ви любите гратися?

Учні називають, які іграшки зображені, і розташовують їх по полицях: на верхню — двоскладові слова, на нижню — трискладові.

— Яка іграшка, на вашу думку, є найкращою?

Щоб відповісти на це запитання, запропонуйте вірш Анатолія Кос-тецького «Найкраща іграшка» (С. 95).

— Які іграшки називали діти?

— Яка з них виявилася найкращою?

— Чи погоджуєтеся ви з цією думкою?

Висновок. Найкраща іграшка та, яку зробили власноруч.

15. Читання статей підручника «Чи знаєш ти?» та «Як робили ляльку» (С. 96).

— Скільки років існують ляльки?

— Що цікавого ви дізналися про ляльку?

— Як робили ляльку у давнину?

— Із чого її робили?

— Що таке запаска?

— Чи бачили ви таких ляльок?

— Чи виготовляли їх самостійно?

Можна виготовити таку ляльку з учнями на уроках трудового навчання.

Учитель. Чи бачили ви, як граються цуценята, кошенята, каченята? Чи завжди їхні ігри закінчуються мирно? У грі тварини вчаться захищатися, ховатися від ворогів, здобувати їжу.

Граючись, кожен із вас вчиться долати перешкоди, міцнішає, мудрішає, вчиться не тільки перемагати, а й програвати, знаходити вихід зі скрутних ігрових ситуацій. Ігри розвивають спритність, силу тощо.

Щоб розпочати гру, нерідко доводиться обрати ведучого. В цьому допомагають лічилки. Які лічилки ви знаєте?

(Вивчення лічилок (С. 17) підручника.)

16. Підсумок уроку.

— Навіщо людині руки?

— Яку назву має кожен палець руки?

— Що вам допомагають робити ваші руки?

— Яку роботу ви виконуєте руками?

— Яку роль відіграє шкіра на пальцях рук?

— Як потрібно доглядати за руками?

— Які руки називають працьовитими?

— Які руки називають золотими?

— Кого називають білоручкою?

— Чи потрібно дітям гратись у різноманітні ігри?

— Якою є ваша улюблена гра?

— Чим можна гратися?

— Чим не можна гратися?

— Які ваші улюблені іграшки?

— Які народні ігри ви знаєте?

— Які нові ігри ви запам’ятали?

— Які загадки і прислів’я ви запам’ятали?

— Які лічилки запам’ятали?

— Яких якостей ви набули під час гри?

— Які поради запам’ятали?

• Чи знаєш ти?

НАВІЩО НАМ ПОТРІБНА ШКІРА

Є тільки один одяг, з якого ти ніколи не виростеш, — це твоя власна шкіра. Вона росте разом із тобою і захищає від будь-яких неприємностей. Якби шкіри не було, то нашим внутрішнім органам — серцю, легеням, шлунку і всім іншим було б погано. Саме шкіра захищає їх від пилу, бруду, різних інфекцій. Це перша лінія захисту нашого організму.

Шкіра у нас непромокальна. Можна потрапити під сильний дощ, можна довго плавати, але вода все рівно через шкіру не потрапить всередину організму.

А ще шкіра допомагає нам пристосовуватися до жари і холоду. Якщо подивитися на шкіру через збільшувальне скло, можна побачити крихітні дірочки — пори. У жарку погоду через ці пори виділяється піт, щоб наш організм всередині не перегрівався. А коли холоднішає, пори закриваються — так шкіра допомагає організму зберегти тепло.

Людська шкіра м’яка і дуже тонка. Її легко поранити. Пам’ятай, що небезпечною є навіть маленька подряпина — разом із брудом туди можуть потрапити мікроби. Тому ранку потрібно не облизувати, а відразу ж змазати якою-небудь речовиною, яка вбиває мікроби, — йодом або зеленкою. На шкірі увесь час збирається і природний жир, який виділяє наш організм, і піт, і пил. Тому не лінуйся частіше вмиватися — це допоможе вберегтися від різноманітних запалень, прищів.

• Прислів’я про працю.

Поясніть прислів’я. Наведіть приклади, коли так говорять.

Сонце прикрашає Землю, а людину — праця.

Людина прекрасна в праці.

Лінивому все ніколи.

Як без діла сидіти, то можна й одубіти.

Не спіши — скоріше зробиш.

Хочеш їсти калачі — не сиди на печі.

Лінивому й нитку перервати важко.

Лінивий сидячи спить, лежачи робить.

Вранці росяно, в обід душно, а ввечері комарі кусають.

Хочеш бути щасливим, не будь лінивим.

Висновок. Працьовиті руки потрібно поважати.

• Розучування дитячих народних ігор.

ВОВК І КОЗИ

Упоперек майданчика необхідно накреслити дві лінії на відстані пів-метра одна від одної. Це рів, де причаївся вовк. Решта дітей — кози. Кози стрибають через рів, а вовк хоче їх упіймати. Як він упіймає кількох, обирають іншого вовка і знову починають стрибати.

ЛИСИЦЯ І ЗАЄЦЬ

Діти стають парами в різних кінцях майданчика обличчям одне до одного, узявшись за руки. Одного обирають зайцем, другого — лисицею. Заєць ховається від лисиці, поспішає до якоїсь пари і стає спиною до одного з гравців. Той стає зайцем, тікає і аналогічно хоче стати в середину іншої пари. Тим часом лисиця намагається його піймати. Пійманий стає лисицею, а лисиця — зайцем, і гра триває.

• Для набуття учнями власного досвіду щодо ролі правил у грі, формування бажання та уміння дотримуватись правил, проведіть гру «Немає правил».

Для проведення гри кожен ряд учнів (учні, які сидять один за одним від першої до останньої парти) складають одну команду. Кількість членів у кожній команді може бути різною. Ті, хто сидить за першими партами, — капітани команд. Капітанам команди учитель дає по маркеру (або іншому невеличкому, яскравому предмету) й оголошує: «Гра почалася!»

Імовірно, що учні будуть у розпачі через відсутність вказівок, дехто почне обурюватися. Після хвилини такої «гри» учитель зупиняє гру словами: «Стоп! Ви порушили правила!», пояснюючи, що маркер потрібно спочатку передати в кінець ряду, а потім повернути його тим, хто починав. Виграє команда, яка закінчує перша.

Учні починають грати, а вчитель їх знов зупиняє словами «Стоп! Ви порушили правила!», пояснюючи, що вони забули, що можна передавати маркер лише через ліве плече. На це вони можуть почати скаржитися або обурюватися, що вчитель нічого не сказав про ці правила.

Учитель не реагує на скарги. Після чергового старту учитель зупиняє учнів: «Ви знов порушили правила», додаючи якесь нове правило гри, наприклад: маркери необхідно передавати правою рукою, а брати — лівою.

Гра починається й триває до завершення. За своїм бажанням учитель визначає «переможців». Коли «переможців» оголошено, більшість учнів виглядає обуреними перебігом гри. Це обурення повинне стати основою для наступного обговорення.

Учитель пропонує обговорити питання:

— Що можете сказати про гру?

— Що було несправедливим ?

— Що може зробити гру справедливою?



Категорія: 1 Клас Природознавство / Я і Україна | Додав: SYLER (15.12.2013)
Переглядів: 552 | Рейтинг: 0.0/0

Можливо вам також будуть цікаві наступні конспекти:
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.


Зареєструватися
Реклама
Статистика

Онлайн всього: 14
Гостей: 14
Користувачів: 0

Сьогодні до нас завітали:
ninel, polinagramma86

Яндекс.Метрика
  Рейтинг@Mail.ru