Головна » Конспекти » 5 Клас » Зарубіжна література

Е.Р.Распе «Пригоди барона Мюнхгаузена»

Тема. Е.Р.Распе «Пригоди барона Мюнхгаузена»

Мета: провести вибірковий аналіз окремих розділів твору про барона Мюнхгаузена, розкрити роль гумору в зображенні правди та вигадки в історіях про барона Мюнхгаузена; розвивати поняття про героя-оповідача та специфіку літературних творів, що розкривають пізнання світу людиною в олюднених формах; розвивати навички виразного читання тексту, монологічного та діалогічного мовлення.

Обладнання: виставка різних видань книг Г.А.Бюргера та Р.Е. Распе про барона Мюнхгаузена, портрети Г.А. Бюргера та Р.Е. Распе, ілюстрації до твор , фрагменти мультфільму «Пригоди барона Мюнхгаузена».

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І.       Організаційний момент

Сьогодні ми ознайомимося з однією з тих книг, в яких постає перед читачем весела й вічна казкова істина, істина про людину — господаря Всесвіту. Це книга Готфріда Августа Бюргера та Рудольфа Еріха Распе «Дивовижні пригоди барона Мюнхгаузена». Наші читачі можуть з нею ознайомитись у чудовому перекладі Корнія Чуковського російською мовою та Григора Тютюнника українською.

Надзвичайна книжка, як надзвичайна й історія її виникнення та авторства.

Герой твору, на відміну від більшості вигаданих авторами літературних персонажів, справді існував. Відомі навіть дати його життя — 1720—1797 роки. Барон Карл Фрідріх Ієронім фон Мюнхгаузен народився у місті Боденвердені, що входило до складу тодішнього Ганноверського королівства. Брав участь у російсько-турецькій війні 1737—1739 років. Із походу привіз турецьку шаблю, яка пізніше в оповіданнях барона слугувала наочним доказом його бойових подвигів. 1750 року барон одержав підвищення в чині, однак тоді ж таки залишив службу й повернувся до рідного Боденвердена, де й прожив до своєї смерті. Така історія реального барона Мюнхгаузена.

Книга про неймовірні пригоди нестримного хвалька та брехуна Мюнхгаузена — одна із найпопулярніших у дитячому читанні, хоча написана вона була не для дітей.

III.     Оголошення теми та мети уроку

Завдання нашого уроку якраз і пов'язані з розкриттям секретів популярності книги Готфріда Августа Бюргера та Рудольфа Еріха Распе «Пригоди барона Мюнхгаузена», розумінням співвідношення правди і вигадки в тих дивовижних історіях та ролі сміху, тобто висміювання вад у дотепній художній формі.

— Обміняємося враженнями, які справили на вас історії пригод барона Мюнхгаузена, детально проаналізуємо окремі з них («Кінь на дзвіниці», «Незвичайний олень», «Півконя», «Верхи на ядрі», «За волосся», «Кораблі, поглинуті рибиною», «Сирний острів»), дослідивши в них сенс співвідношення правди та вигадки, що й є головною темою нашого уроку.

IV.    Експрес-опитування на основі вражень від прочитання книги Р.Е. Распе та Г. А. Бюргера про дивовижні пригоди, подорожі і бойові подвиги барона Мюнхгаузена

-        Які історії вас найбільше вразили? Чим?

-        Чи вірите ви у правдивість розказаного бароном Мюнхгаузеном? Чи погоджуєтесь ви з твердженнями турецького султана, графів, баронів та князів, які були друзями барона, що він «найправдивіша людина на землі»?

I.       Виразне читання та аналітичне дослідження першої історії пригод «Кінь на дзвіниці»

Пропонується учням виразно прочитати історію «Кінь на дзвіниці», намагаючись дотримуватись переконливості та розповідної інтонації, уявивши себе на деякий час оповідачем Мюнхгаузеном.

Аналітична бесіда за змістом:

-        Що, на вашу думку, є правдивим у цій історії, а що — вигадкою? Обґрунтуйте свої думки.

-        Як факти життя реального й літературного барона Мюнхгаузена переплітаються в цій історії? Який художній прийом використовує Распе у цій оповіді? Доведіть. (Гіпербола.)

Образ барона Мюнхгаузена був надзвичайно привабливим для багатьох художників. Світове визнання здобули прекрасні ілюстрації видатного французького митця Гюстава Доре, які вперше з'явилися ще в середині XIX століття, але й досі залишаються неперевершеними.

Зробіть висновок, чи можна Мюнхаузена назвати правдивою людиною на основі цієї історії. Як риси вдачі героя розкрились перед вами? Обґрунтуйте відповідь.

II.      Стислий переказ сюжетної ЛІНІЇ історій Незвичаинии олень», «Швконя» и «Верхи на ядрі»

Учні за бажанням стисло переказують сюжет названих розділів «Пригод барона Мюнхгаузена», при цьому вони змінюють особу оповідача й переказують зміст від третьої особи.

Що змінилося, на вашу думку, в сприйнятті та смисловому навантаженні історії про пригоди барона Мюнхгаузена зі зміною особи оповідача з першої на третю? Обґрунтуйте свої висновки. Чи існує між розділами про пригоди Мюнхгаузена нерозривний сюжетний зв'язок? Доведіть чи спростуйте це. (Історії про пригоди дивакуватого барона не утворюють єдиної сюжетної лінії, вони, ніби окремі фотографічні кадри, вихоплюють певні незалежні один від одного фрагменти з життя головного героя. При цьому кожна історія сприймається як завершений твір (внутрішня будова кожного розділу подібна до інших — головний герой потрапляє у різні незвичайні ситуації, долає різні випробування і виходить переможцем завдяки рисам своєї вдачі.)

-        Які риси барона Мюнхгаузена, на ваш погляд, проявилися в історіях «Незвичайний олень», «Півконя» та «Верхи на ядрі»? Де в цих історіях, по-вашому, правда, а де — вигадка?

Чи можна вважати історії Мюнхгаузена брехнею? Чому? Яку вигоду з цих нісенітниць має герой-оповідач?

-        В яких ситуаціях ви сміялись, в яких дивувались, в яких говорили собі: «Цього не може бути»? Чому такі емоції виникають, на вашу думку, під час читання «Пригод барона Мюнхгаузена»?

III.     Виразне читання історії «Сирний острів» та «Кораблі, поглинуті рибиною» з

наступним аналітико-інтерпретаційним дослідженням їх смислового навантаження Читання й аналіз розділу «Сирний острів»

Виразно прочитайте ще раз початок цієї історії. Як ви розумієте слова Мюнхгаузена: «Не моя вина в тім, що зі мною трапляються такі дива, яких не траплялося ні з ким. Це тому, що я люблю мандрувати і завжди шукаю пригод, а ви сидите вдома і нічого не бачите, хіба що чотири стіни своєї кімнати»? Кого із героїв творів, що вивчались раніше, вам нагадує барон цим висловлю-ванням? (Синдбада-мореплавця.)

-        Поміркуйте, які образи фольклору (зокрема народної казки) знайшли втілення у цьому розділі? (Сирний острів — це казковий образ, в якому відбилась давня народна уява про багату країну, де люди «купаються, як сир у маслі», тобто живуть безбідно, нічого для цього не роблячи. У російських казах йдеться про «молочні ріки з киселевими берегами» тощо.)

Перелічіть дива Сирного острова. Які з них вам здаються найреальнішими, а які — цілком фантастичними? Обґрунтуйте свої міркування. Чому Мюнхгаузену більше сподобалися пивні річки, ніж молочні?

-        Який, на вашу думку, сенс розповіді про покарання трьох мандрівників? Чому Мюнхгаузен сприйняв це покарання схвально? В чому тут авторський парадокс? (Карали мандрівників, які «щойно повернулися з далекої подорожі й нахабно брешуть про свої пригоди». «Я похвалив острів'ян за таку мудру кару брехунам, бо я просто не зношу брехні і сам завжди розповідаю найщирішу правду».)

-        До кого звернені слова Мюнхгаузена «Та ви, певно, й самі помітили, що в усіх моїх оповіданнях немає й слова брехні, і я щасливий, що всі близькі мені люди завжди мали мене за найправдивішу людину»? Чи збігаються ваші висновки про правдивість барона з його власними твердженнями? Якщо «так», то чому? Якщо «ні», то чому?

-        В чому надзвичайність ситуації прощання з Сирним островом? Який художній прийом тут використано? (Використаний прийом олюднення. Дерева вклоняються баронові та його товаришам як люди при прощанні.)

Читання й аналіз розділу «Кораблі, поглинуті рибиною».

-        У чому полягає, на ваш погляд, сенс подорожі незнайомими морями?

-        Чим випробовувала подорожніх ця мандрівка? (Страхом та ув'язненням в череві риби.)

-        Доведіть, що в основі цієї історії лежить художній прийом гіпербола. Виділіть для підтвердження цитати з тексту.

-        Хто і чому саме він став рятувальником десяти тисяч моряків з усього світу, ув'язнених у череві велетенської рибини? Що саме допомогло Мюнхгаузену знайти вихід із цієї плавучої тюрми? Чи зміг би він самотужки здійснити свій план?

-        Чому, врятувавшись, вони залишили щогли в риб'ячій пащі?

-        Що в описі Каспійського моря є правдивим, навіть науковим, а що подібне до вигадки? Чому Мюнхгаузен при цьому посилається на твердження триногого вченого із Сирного острова?

-        Чому після цієї мандрівки барон Мюнхгаузен заприсягся, що припиняє свої пригоди й подорожі?

IV.    Узагальнювально-підсумкова бесіда за змістом розглянутих розділів

Вчитель пропонує переглянути фрагмент початку мультиплікаційного фільму «Пригоди барона Мюнхгаузена», де герой співає пісеньку про себе («На Мадагаскаре, в пустине Калахари все знают, что находчивей Мюнхгаузена нет...»).

-        Яка риса вдачі барона найчастіше називається у пісеньці? Чи погоджуєтесь ви зі створювачами мультфільму, що винахідливість - головна риса вдачі Мюнхгаузена? Обґрунтуйте свої думки.

-        Як ви думаєте, навіщо барон Мюнхгаузен нафантазував таких нісенітниць?

-        Зробіть висновок, з якою метою в історіях про пригоди бравого барона поєднується правда життя з вигадкою та казкою?

-        Висловіть своє особисте ставлення до Мюнхгаузена та його історій.

V.      Аргументація і виставлення оцінок

VI.    Домашнє завдання

Прочитати п’єсу-казку С.Маршака «Дванадцять місяців»..

Категорія: Зарубіжна література | Додав: SYLER (31.03.2017)
Переглядів: 555 | Рейтинг: 0.0/0

Можливо, вам будуть цікаві ці конспекти

Свято, коли весело
Обговорення можливостей і демонстрація режимів роботи комп’ютера. Складові ча...
Водойми України
Д. Красицький «Тарас Шевченко». Т. Шевченко «Світає...», «Встала весна...», «...
Сюжетні композиції з рослинних форм. створення колективних сюжетних композиці...
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]