Головна » Конспекти » 5 Клас » Зарубіжна література

Арабська народна казка "синдбад-мореплавець" (третя подорож). Утвердження жаги відкриття світу, мужності й людяності

Тема. Арабська народна казка "синдбад-мореплавець" (третя подорож). Утвердження жаги відкриття світу, мужності й людяності. Втілення в образі синдбада-мореплавця віри в перемогу людини над обставинами

Мета: ознайомити учнів зі збіркою арабських на-родних казок "Тисяча й одна ніч" у цілому та циклом ка-зок "Синдбад-Мореплавець", що входить до цієї збірки; показати особливості збірки, в якій казки об'єднані завдяки оповідачці Шахразаді; розкрити специфіку сюжетотворення казок "Тисяча й однієї ночі"; дати загальну уяву про подорожі Синдбада та детально проаналізувати історію його третьої мандрівки; розвивати учнівське вміння цілісно сприймати твір та детально досліджувати ключові моменти та епізоди; вчити п'ятикласників повільному вдумливому прочитанню й осмисленню текстів.

Обладнання: збірка арабських народних казок "Тисяча й одна ніч”; схема мандрівок Синдбада-Мореплав ця; фрагмент з екранізації "Пригоди Синдбада-Мореплавця" (сутичка з драконом або сутичка з людожером).

Хід уроку

"Розповідай мерщій!"— вигукнув цар, і Шахразада почала нову казку. Казки "Тисяча й однієї ночі"

I.       Організаційний момент

Учитель зачитує епіграф до уроку, створюючи проблемну ситуацію: хто ж така Шахразада і що за казки вона розповідала, якщо навіть цар не міг дочекатися її оповідей?

II.      Вступне слово вчителя про історію відкриття арабських казок "Тисяча й одна ніч” європейцями та коротка характеристика збірки (огляд виставки видань збірки "Тисяча й одна ніч )

Для європейців відкриття збірки арабських казок, легенд, оповідок та повчальних історій відбулося у ХУЛІ столітті.

Достеменно не відомо, коли саме виникла збірка, яким був її первинний склад, адже тривалий час казки Тисяча й однієї ночі існували на Сході в усній формі як і належить фольклору. Таємниця формування, розвитку збірки не розгадана вченими й дотепер і викликає багато суперечок. Однак абсолютно зрозуміло, що збірка створювалася впродовж декількох століть. її творцями були люди не досить письменні, але обда-ровані від природи.

Відомо, що це гігантське зібрання ще в ранній ре-дакції мало літературну "рамку": казкам передувала оповідь про те, як жорстокий і нещадний цар Шахріяр щодня брав собі за дружину дівчину, а вранці віддавав наказ про її страту. Насамкінець його дружиною стала донька візира (царського міністра), гарна і мудра Шахразада, яка почала розповідати царю казки, прагнучи врятувати своє життя. Вона розповідала їх щоночі до самого ранку, обриваючи оповідь на самому цікавому місці (цей принцип ефективно використовується у сучасному кіно при створенні серіалів). Щодня цар відкладав наказ про страту Шахразади, захоплений її казками. І

о       • -і—г»       о       о       •• о    •

так тривало тисячу й одну ніч. Після чого вкрай зачарований цар подарував своїй дружині А коли настала тисяча перша ніч й вона закінчила останню розповідь, цар сказав їй:

—      О Шахразадо, я звик до тебе й не страчу тебе, хоча б ти не знала більш жодної казки. Не потрібні мені нові дружини, бо жодна дівчина в світі не зрівняється з тобою.”)

Так Шахразада стала коханою дружиною султана Шахріяра, матір'ю його дітей, а не тільки врятувала своє життя. Але це вже заключна оповідь збірки.

Кожен, хто читав цю збірку, запам'ятає чарівність вигадки, винахідливість авторів-оповідачів, що вміють здивувати й захопити читача непередбачуваними по-воротами сюжету, втручанням чарівних сил та випадку. Причому незмінно в кінці торжествує справедливість і добро, а зло виявляється покараним, яким би сильним воно не було.

Серед безлічі казок та історій, що розповіла Шахразада, були й оповіді про Синдбада-Мореп- лавця (всього сім історій про сім мандрівок героя). Синдбад весь час потрапляє в незвичайні обставини, наражається на небезпеку й виявляє надзвичайну кмітливість, розум, сміливість й шляхетність. Вчені вважають, що цикл (декілька творів, які поєднуються спільним героєм та таматикою) про Синдбада народився серед арабських моряків-купців, які вели торгівлю з Індією та африканськими країнами.

Синдбад — ім'я легендарного моряка, що потрапляв у низку пригод під час морських мандрівок на схід від Африки та на південь від Азії.

Вважається, що прообразом Синдбада був китайський мореплавець доби династії Мин Чжен Хе, який мав буддистське прізвисько Саньбао — ”Три Скарби” або ”Три Дорогоцінності”. У своїх мандрівках Саньбао здійснив сім подорожей Західним океаном. Така версія існує незважаючи на мусульманське походження імені головного героя циклу.

Особливості композиції циклу казок про Синдбада-Мореплавця:

Обрамлення, в якому зустрічаються Синдбад- Носій та Синдбад-Мореплавець, об'єднує частини циклу в одне ціле.

Перша подорож — до острова, що виявився велетенською рибиною.

Друга подорож — зустріч з птахом Рухх.

Третя подорож— зустріч з велетнем-людожером.

Четверта подорож — подорож до Індії та одружен-ня з індускою.

П'ята подорож — Синдбад стає рабом злого діда.

Шоста подорож — мандрівка до країни крилатих людей.

Сьома подорож — остання подорож Синдбада.

I.       Оголошення теми і завдань уроку, мотивація навчальної діяльності учнів

II.      З'ясування первинних вражень від прочитання циклу казок про Синдбада

—      Яка з історій про мандрівки Синдбада-Мореплавця прочитана вами? Хто з вас не зміг зупинитися й прочитав усі оповіді про пригоди цього героя? Хто користувався лише підручником, а хто працював з повним текстом?

—      Про що твір? (Про подорожі та пригоди Синдбада-Мореплавця.)

—      Висловте своє враження про прочитане. Чи цікаво вам було читати? Що саме утримувало вашу увагу? Що вас здивувало?

.        Аналітичне дослідження тексту та його композиційних особливостей

—      Хто головний герой казок? Що вам про нього відомо? Підтвердіть свої відповіді виразним читанням цитат з тексту.

—      Як дійшли до нас історії про мандрівки Синдбада- Мореплавця? (їх розповіла Шахразада султану НІахріяру.)

—      Що дивного ви помітили у формі оповіді? (Це те, що казки про Синдбада-Мореплавця, які розповідала Шахразада, розказані самим Синдбадом-Мореплав цем його бідному тезці Синдбаду-Носієві.)

—      Як ви думаєте, навіщо так багато оповідачів і навіщо потрібен ще й Синдбад-Носій? Оповідь від першої особи робить казки про мандрівки Синдбада згадками та свідченнями самого героя. Крім того, творці казки вже тоді знали великий секрет літератури (фольклору) — твір має дійти до свого слухача чи читача. Синдбад-Носій стає спочатку слухачем, адже не міг Синдбад-Мореплавець говорити сам з собою, йому потрібно було бачити розуміння, здивування, співчуття слухача, й тому, коли його історії були закінчені, два

Синдбади стали друзями завдяки секрету співпричетності, який виникає між автором і слухачем (читачем). Чим більше людей знайомиться з оповідями про мандрівки Синдбада - Мореплавця, тим більш розширюється коло його шанувальників і друзів.)

Створення проблемної ситуації

—      Навіщо було створювати такі дивні історії про майже тридцятирічні мандри Синдбада? Чому читачі в усьому світі так захоплюються ними? (Після учнівських висловлювань учитель пропонує ближче познайомитися з головним героєм на основі аналізу тексту казок. Центром дослідження має стати "Третя подорож Синдбада-Мореплавця”.)

VI.    Аналітико-інтерпретаційне дослідження "Третьої мандрівки Синдбада-Мореплавця"

—      Виразно прочитайте початок казки про третю подорож Синдбада. ("Вже давно повернувся я з другої своєї мандрівки і жив добре та весело, радіючи своєму добробуту. Та через якийсь час знову скортіло мені помандрувати в незнані краї, і душа знудьгувалася за ку-пецькою справою. "До Синдбада дійшли чутки про дивовижний острів Серендиб.)

Знайдіть у цьому фрагменті пояснення, чому Синдбад знову відправляється у далекі світи.

—      Звідки розпочалася третя мандрівка? Яку закономірність ви помітили на початковому етапі усіх трьох подорожей?

—      Чи відразу на мандрівників чекали негаразди? Що сказано про третю подорож на початку цієї історії?

—      Що стало причиною відчаю капітана? Знайдіть у тексті цитати, що характеризують волохатих людей- мавп. Чим вони були небезпечні для купців- мандрівників? Як ви думаєте, чому мавпи не вбили мандрівників? Чи була зустріч з людьми-мавпами найбільшою небезпекою для купців на цьому острові? Доведіть це або спростуйте текстом казки. (Мавпи, вірогідніше за все, самі шукали способу втекти з острова, де панував велетень-людожер. Тому вони вигнали на берег усіх мандрівників, захопили корабель і "попливли хтозна-куди". Подорожні прийшли до "величез-ного палацу з товстими колонами і міцними стінами".)

—      Чому мандрівники, побачивши у дворі купу кісток, не втекли, а посідали на лаву й поснули?

—      Знайдіть у тексті опис чорного велета. Які деталі у зовнішності велетня вас дивують і лякають найбільше? Чому?

—      Чому велетень, обмацавши Синдбада, випустив його? Яке яскраве порівняння допомагає нам усвідо-мити всю міру небезпеки, у яку потрапили подорожні? (Велетень обмацував їх "наче різник вівцю".) Хто і чому став першою жертвою людожера?

—      Доведіть, що навіть у такій страшній і небезпечній ситуації людина має зберігати рівновагу, витримку, ясність мислення, а не піддаватися паніці та відчаю. Чому саме Синдбадова ідея порятунку стала основою спроби врятуватися від велетня-людожера? Хто з вас знає, з фрагментом якого всесвітньо відомого твору перегукується ситуація осліплення людожера у казці про Синдбада-Мореплавця?

—      Чому осліплений людожер став для мандрівників ще небезпечнішим? (Він покликав собі на допомогу людожерку.) Доведіть, що грубій силі людожерів протис-тоїть сила розуму та завбачливість людини. Яку ціну довелося заплатити мандрівникам за порятунок? (Живим залишилися тільки Синдбад та двоє його товаришів. )

—      Які пригоди чекали на врятованих від людожера людей? Як ви думаєте, чому небезпеки чатують весь потрапили в нову халепу. "Ми раділи, що врятувалися від людожерів, але радість виявилася передчасною. Хіба порятує нас хтось від цього страшного дракона?" Дракон зжер обох товаришів Синдбада.)

Зачитайте фрагмент з третьої оповіді про Синдбада-Мореплавця, у якому розповідається, як героєві вдалося перехитрити дракона. Виокремте та прокоментуйте художні деталі тексту, які демонструють міру небезпеки для життя Синдбада та стан, у якому він перебував. Визначте, що допомогло героєві вижити й на цей раз.

—      Доведіть, що доля весь час простягає Синдбадові руку допомоги. Як ви думаєте, чому?

—      Який сенс має введення до третьої історії повернення Синдбаду його краму капітаном корабля? Виразно прочитайте діалог між капітаном корабля та Синдбадом. Як ви думаєте, чому капітан не відразу впізнав Синдбада? Чому для встановлення особистості Синдбада- Мореплавця крім з'ясування того, що містилося у мішках забутого на острові купця, потрібне було ще й свідчення очевидця дивовижних пригод героя казки?

—      Доведіть, що серед творців казок про пригоди Синдбада-Мореплавця були купці та моряки. Який сенс має згадка про плавання до Індії? Як це співвідноситься з історією пізнання світу? Чому серед першовідкривачів нових земель передовсім були саме купці? Які історичні приклади відкриття Індії європейцями вам відомі? (Російський купець Афанасій Нікітін описав свою подорож до Індії в "Хождении за три моря". Мандрівка Христофора Колумба, що закінчилася відкриттям Америки, розпочиналася як пошук торгових шляхів до Індії. )

—      Як ви вважаєте, які винагороди за життєві ви-пробування Синдбада є найціннішими? Чи збігається ваша думка з точкою зору самого героя? Наведіть аргументи з тексту. Як і чому саме так поводиться герой, повернувшись до Багдада?

—      Зробіть висновок, наскільки небезпечнішими у порівнянні з попередніми пригодами були випробування, зображені в третій оповіді про мандрівки Синдбада-Мореплавця. Що саме допомогло героєві вижити? Яку винагороду він отримав? Запишіть свої міркування у зошити. —

Чому, по-вашому, Синдбад-Носій не міг дочекатися наступного ранку? Яку роль у казках про Синдбада-Мореплавця відіграє зображення його стосунків із сухопутним тезкою?

VII.   Підбиття підсумків уроку.

Робота над фрагментом карти-схеми подорожі Синдбада.

Схема

"Третя мандрівка Синдбада-Мореплавця”

Відправна точка — Багдад

Мета подорожі: побачити острів Сенендиб       Країна волохатих (людей - мавп)

Чорний велет- людожер

Острів дракона   кмітливість допомогла врятуватися, осліпив людожера (наявні ознаки мандрівного сюжету, схожа ситуація описана у "Одіссеї" Гомера на острові циклопа Поліфема

кмітливість і винахідливість (зробив захисний ящик з міцного дерева)         

мавпи забрали корабель, мандрівники поступились їм у силі                 до острова дракона пристав той самий корабель, що загубив Синдбада (удача)

Повернення: до рідного міста Багдада

Результат третьої мандрівки:

"...ми щасливо прибули у Багдад і я подався у свій квартал і привітав родичів та друзів. Я радів, що врятувався і повернувся в рідне місто, і розда-вав милостиню, і дарував гроші вдовам та сиро-там, і збирав друзів, і проводив час у бенкетах та розвагах. І я забув про все, що зі мною трапилося, про страхіття, яких натерпівся в дорозі, бо нажив у цій мандрівці таке багатство, що й не злічити. "

Перегляд фрагменту екранізації пригод Синдбада-Мореплавця (сутичка з драконом або сутичка з людожером з третьої мандрівки)

—      Наскільки кіноверсія підсилює сприйняття напруги моменту? Чи співпало ваше уявлення про цей епізод з його втіленням у художньому фільмі? Як ви думаєте, чому?

—      Що, на ваш погляд, було головною причиною по-дорожей Синдбада? ("Жага до мандрів".)

—      Як ви думаєте, яку мету передбачав народ, ство-ривши цикл казок про пригоди Синдбада-Мореплавця? Чого в них більше — реалістичного чи фантастичного? Чому?

Висновок. Арабський народ, створивши цикл казок про Синдбада, втілив у художню форму невситиму жагу людства до пізнання навколишнього світу, розширення кордонів знань і можливостей, уславив силу духу й розуму звичайної людини, яка сама є творцем своєї долі. Для цього використана була низка пригод, які розкривають риси вдачі головного героя.

VII. Домашнє завдання

Категорія: Зарубіжна література | Додав: SYLER (30.03.2017)
Переглядів: 2432 | Рейтинг: 1.0/1

Можливо, вам будуть цікаві ці конспекти

Екскурсія на пришкільну ділянку. Спостереження за осінніми змінами в живій і ...
У школі детективів
Зима. Рослини взимку. Охорона здоров'я зимової пори
У світі чарівної казки. Урок позакласного читання
Висівання насіння квітів у відкритий ґрунт
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]