Головна » Конспекти » 2 Клас » Виховна година

Наша мати – Україна, її мова солов’їна

Тема Наша мати – Україна, її мова солов’їна
Мета Збагатити знання учнів про рідну Україну, виховувати глибокі почуття любові
до рідної мови, бажання берегти свою національну культуру, бути патріотами
своєї держави
Хід свята
1 учень З далекого краю,
З далеких світів
Журавлик на крилах
Додому летів.
Минав океани,
Ліси і моря,
Вдивлявсь крізь тумани:
- Чия це земля?
Чиї це долини?
Чиї це луги?
Чию це калину
Гойдають вітри?
Впізнав Батьківщину:
- Моя це земля,
Моє тут гніздечко
І мова моя!

Відеокліп «Моя Україна»
Вчитель
Не цурайтесь мови – мови тата й мами,
Мови діда й баби, предків наших всіх,
Бо її цуратись – сором непошани ,
Бо її цуратись перед Богом гріх.

На землі народів Бог створив багато
І подарував їм скарб із різних мов.
І у кожну мову , гарну і багату,
Вклав свою небесну ніжність і любов.
2 учень Ми є діти українські,
Хлопці та дівчата.
Рідний край наш – Україна,
Красна та багата.
3 учень Ми малі, та всі ми друзі,
Ми – одна родина.
Та найбільша наша мати -
Ненька – Україна.
Пісня «Я маленька українка»

Вчитель Доречно згадати сьогодні давнюю притчу про Святого Миколая і Україну.
Було це давно-давно, коли Св. Миколай роздавав подарунки. Одним він
дав багато золота, другим великі родовища корисних копалин, третім -
родючі землі… І коли все роздав, то побачив у кутку дуже гарну ,надзви-
чайної вроди, але дуже бідну, в полатанім одязі дівчину, яка стояла у
кутку і гірко плакала. Він підійшов до неї і запитав: «Дівчино, чому ти
плачеш?» «Я плачу тому, Св.Миколаю, що ти всім дав подарунки, а мені
нічого», - сказала дівчина. «А хто ти, дівчино?»,- запитав Св.Миколай. «Я –
Україна», - відповіла дівчина. Св.Миколай подумав і каже: «справді, я вже
все всім роздав, але у мене ще залишилась краса і пісня, я й дарую тобі
дівчино – Україно, їх назавжди» І з тих пір наша славна Україна вважає-
ться найкрасивішою і найспівучишою країною світу. Ми пишаємося тим,
що ми - українці.
( Під мелодію української народної пісні з’являється дівчинка Мова в українському костюмі , навколо неї кружляють у танку діти)
Мова. Доброго дня, любі друзі! Почула я, що ви про мене говорите, і прийшла до вас на свято.
Все моє життя – це тернистий шлях боротьби. Я пережила дуже багато жорстоких століть, коли мене забороняли, мужньо витерпіла наругу від царських сатрапів. Та було багато небайдужих людей, у чиїх серцях палала невгасима любов до батьківської мови, які підтримували її і навчали розмовляти нею своїх дітей. На захист рідного слова поставали Іван Франко, Леся Українка, Борис Грінченко, Микола Куліш, Олександр Олесь.
Я відроджуюся у вільній Україні завдяки людям , які мене люблять і плекають.
4 учень Любіть Україну у сні й наяву,
Вишневу свою Україну.
Красу її вічно живу і нову,
І мову її солов’їну.

5 учень Наша мова ніжна, ласкава,
Наша мова багата, цікава.
Наша мова квітуча, барвиста,
Наша мова прекрасна і чиста.
Наша мова, як джерельце дзюрчить,
Наша мова красиво звучить.

Ведуча. Ось послухайте що буває з тими дітками, які не хочуть дружити з рідною мовою. Пригоди в Царстві Помилок
Пригоди в Царстві Помилок
Автор
Ішов Сашко похмурий з школи.
Йому так сумно, як ніколи,
Бо знов в диктанті помилок —
Як в полі навесні квіток.
Сашко зітхнув.
Сашко
Все! З помилками не дружу.
Я рідну мову хочу знати
І хочу грамотно писати!
Автор
А тут назустріч, де й взялись,
Помилки квапляться кудись.
1-а Помилка
Привет, Саньок, ну просто клас!
Ти сьодні не забув про нас!
І у диктанті ми твойом
Гуляли кльово всі гуртом!
2-а Помилка
Друзья твої ми самі вірні,
І завтра рівно десь опівдні
Ти маєш в наше Царство допуск.
Приходь до нас, ось тобі пропуск.
Сашко
Е ні, я прямо вам скажу,
Що більше з вами не дружу
І не піду у ваше Царство,
Бо помилки — це не багатство.
1-а Помилка
Чи утром встав не с той ноги,
Так більше з нами не шути!
2-а Помилка
Бо Цар Помилок дуже грізний
Він знає чари всякі різні
І зачарує тебе вмить,
Не треба більше так шутить!
Сашко
Та не шуткую я, ідіть!
(Проганяє Помилок).
Автор
І хитрі Помилки чимдуж
Побігли скаржитись Царю ж.
Сашко (бачить Оленку).
О, Оленко, постривай!
Підкажи щось, виручай!
Оленка
І тобі, Сашко, привіт!
Ти кричиш на цілий світ!
Може, чорт тобі наснивсь?
Автор
І Сашко на вушко тихо
Розказав про своє лихо.
Оленка
Справді, справа непроста,
Та часу дарма не гай —
Свій підручник діставай.
Я тобі допоможу,
Правила всі розкажу.
(Сашко заглядає у портфель, шукає).
Сашко
Добре. Де він? Тут же був!
Чи я десь його забув?
Ні, це, мабуть, діють чари,
Помилки Царю ж сказали.
Я ж не зможу правил вчити!
Автор
І заплакав бідний Саша,
А Оленка йому й каже.
Оленка
Йдем підручник визволять.
Страшно там його лишать.
Цар нагоди не упустить —
Помилок туди напустить,
Й наша Мова-чарівниця
Помилками забрудниться!
(Сашко бачить Мову).
Мова
Так, я Мова-чарівниця,
Добра фея-мандрівниця.
Бачу вашу я тривогу,
Треба книжку виручать,
В Царство Помилок рушать.
Сашко
Соромно мені, я винний,
Обіцяю, що віднині
Буду рідну мову вчити,
З помилками не дружити.
Мова
Ось книжки — малі сестриці,
Мої вірні помічниці,
Їх до серця приклади
Й обіцянку говори.
(Сашко бере книжки, підносить їх до серця).
Сашко
Я Сашко, що вчивсь погано,
Обіцяю вчитись гарно,
Рідну мову поважати
І всі правила вивчати.
(Виходять).
Автор
Вирушили друзі в путь,
До Царя Помилок йдуть,
А він теж часу не гає,
На гостей давно чекає.
Цар
Я володар помилок,
Нових я люблю діток,
Хай хоч плачуть дуже гірко —
Зачарую їх в Помилку.
(До Помилок).
Цей Підручник — мій заручник,
Одягніть йому наручник!
Почекаємо пока,
Обміняєм на Сашка.
Підручник
Не радійте, злі Помилки,
Ще наплачетеся гірко.
Цар
Нас здолати неможливо,
Проти нас єдина сила —
Треба правила всі знати
Й грамотно слова писати.
Отож Саша, твій друзяка,
Нікудишній тут вояка.
(Сашко, Оленка і Мова заходять).
Цар
Ну, привєт, заморські гості,
Ви прийшли до нас у гості?
Сашко
Ми з метою йшли сюди:
Книжку визволить з біди!
Й ваше Царство Помилкове
Гнати далі геть від мови!
Цар
Не дамо ми вам Підручник,
Він у нас тепер заручник.
Ви давайте в обмін Сашу,
Ну а ми вам — книжку вашу.
Ці Помилки — подивись —
Учнями були колись,
А тепер — мої це слуги,
Їхні знаєте заслуги!
Оленка
Ми врятуємо і їх,
Вірних Помилок твоїх.
Знов на учнів перетворим,
Правду, Мово, ми говорим?
Мова
Правду, друзі, починайте,
Чари з Помилок знімайте!
Оленка
Правил скажемо побільше,
Щоб Царя прогнать скоріше.
(Починають розказувати правила, а Помилки в цей час крутяться, метушаться, перетворюються на учнів).
(Цар тікає).
Оленка
О, гляньте, Помилки від правил
Школяриками знову стали.
Діти
Спасибі, ви нас врятували
І чари злі розчарували.
Тепер ми будем вчитись гарно
Й не гаять часу в школі марно.
Підручник
Спасибі, друзі дорогі,
Не кинули мене в біді.
Я завжди буду вам в пригоді
І виручу вас при нагоді.
Вивчайте мову свою рідну,
Нехай вона постійно квітне!

6 учень Є у нас єдина рідна Україна.
Є в Україні мова солов’їна.
Єднає мова всі народи,
Що прагнуть щастя і свободи.

7 учень Будемо жити, землю любити,
Як з давнини повелося.
Щоб наша доля нас не цуралась,
Щоб краще в світі жилося!

Вчитель Україно! Цвіте вишневий! Щоб наша мова буяла пишним квітом ми
присягаємо:
- Любити і шанувати материнську мову. Присягаємо!

Всі: Присягаємо!

Вчитель Берегти і збагачувати цей найдорожчий скарб.

Всі: Присягаємо!

Вчитель Знати досконало нашу державну мову.

Всі: Присягаємо!

Вчитель Очищувати нашу прекрасну мову від словесного сміття.

Всі: Присягаємо!

Вчитель Передавати нащадкам наше пісенне диво.

Всі: Присягаємо!

Вчитель. Як хочеш, друже, шану всюди мати,
Навчися рідну мову шанувати.
Вона – твоє обличчя, твоя доля.
На це була свята Господня воля.
Ще в давнину признав її весь світ
Та скніла у неволі тьму століть.
Тепер вона розкута і підмоги
Від нас чекає , щоб звестись на ноги.

Мова. Українська мова промениста,
Доступна й лагідна, весела і дзвінка.
Багата, як земля, джерельно чиста.
І тепла, наче мамина рука.
Я вчуся нею гарно розмовляти,
Читаю вірші і пишу слова,
Бо рідну мову треба добре знати.
Вона чудова, ніжна і жива.

8 учень Хай буде з хлібом кожен дім,
Хай пахне сонячно, медово,
А поруч з ним – струмком дзвінким
Разом: Натхненне українське слово
Категорія: Виховна година | Додав: ptiza (09.11.2016)
Переглядів: 1873 | Рейтинг: 0.0/0

Можливо, вам будуть цікаві ці конспекти

«Бременські музиканти» (німецька народна казка). Продовження
Леся Українка «Вишеньки», «На зеленому горбочку». Олександр Олесь «Серед крас...
Лікарські рослини
Згинання та складання паперу. Виготовлення іграшки складанням. Декоративна кв...
Поводження з незнайомими людьми у під'їзді, на вулиці
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]