Форма входу

Зареєструватися
Реклама
Сертифікат


Ой радуйся, земле, Син Божий народився!

Ведуча: Нова радість стала, яка не бувала:
Зірка Різдва та надія ясно засіяла.
Під скатертю сіно і сніп на покутті…
Мати щедрими руками кладе на стіл кутю…
Мед, мак і пшениця – ці різдвяні страви –
Знову до нас завітали спогадом ласкавим.
Отож, запрошую вас у цю щедру хату на хліб, на сіль, на святу вечерю. Разом з вами пригадаємо призабуті звичаї наших дідів-прадідів – святкування Різдва.
Господиня (до чоловіка): Іване, скоро зійде зірка, треба сідати до вечері, а ти ще худобу не обійшов. Та й дідуха треба внести до хати, сіна, василика поклади на стіл, щоб і в нас як у людей було. Не сиди, берися до роботи, бо в мене все майже готово.
Господар Та так гарно колядують, що слухав би і слухав. Це ж рік тому колядували, заскучив.
Господиня: А може ти торішньої наливки скоштував,- чи міцна іще, то тебе й на спогади потягло?
Господар: Та Господь з тобою, Маріє! Коли це ж таке було, що я до святої вечері за чарку брався? Іще за цілі свята встигну начаркуватися.
Господиня: Усе встигнемо, і буде не гірше, ніж у людей. Дівчатка, ви уже дорослі, допомагайте батькам завершити приготування до вечері, та й будемо з божою поміччю розпочинати.
І дочка: Мамо, що тобі допомогти? Ми з дівчатами швидко впораємось.
Господиня: Дякую, помічники мої дорогі. Вечеря готова. Зараз будемо накривати на стіл.
ІІ дочка. Мамочко, а чому свята називаються Різдвяними?
(Всі дівчата разом) Розкажіть, матусю, розкажіть, ну будь-ласка.
Господиня: Ну гаразд. Поки батько порається на дворі, я встигну розповісти дещо про сьогоднішнє свято. ( Мама сідає на лаву, старша дочка біля неї, а менша кладе голову на коліна). Колись давно в місті Вифлеємі у Діви Марії народився син – Ісус. Коли він народився на небі засіяла ясна зірка. Гінці ходили від хати до хати, сповіщаючи веселу новину. На землю зійшла благодать. Ісус ходив у кожну хатину, у кожну родину, вчив людей добра, справедливості. Вчив не кривдити бідного і допомагати слабкому, бути чемними , працьовитими, не обманювати. А дітям маленьким дарував здоров’я , радість та втіху. Від того часу, день, коли народився Ісус Христос, люди назвали Різдвом Христовим. В кожній українській оселі святкують свят-вечір, прикрашають ялинку, варять кутю, колядують, зичать одне-одному щастя, здоров’я на круглий рік.
Ой, щось ми заговорились. Вже скоро батько прийде. Нумо до роботи.
Входить господар з дідухом, Вітається «Христос народився», йому відповідають «Славімо його», Мати й діти формують стіл: василик, струцень, часник, монети, кутя, узвар, мак, мед, свічку, калину, горішки, стрічку кругом столу, окремий порожній прибор для померлих.
Господар: В тебе, Маріє, все готове?
Господиня: Вже і в нас все готове. Он дров іще трохи треба принести, щоб грибочки доварились, та й вже можуть дівчатка вмиватись, а тоді ставати до молитви.
ІІІ дочка Мамо, дай нам шматок червоного шовку та монетку, ми з сестрами підем вмиватись до води, та й дров принесем.
Господиня: Біжіть, мої квіточки, вмивайтесь, щоб були здорові і красиві, багаті і людьми шановані!
Дівчата виходять, повертаються і радісно сповіщають.
І дочка. Ми бачили зірку. Тільки засвітилася. А яка красива!
Господар. От і дочекалися. Давайте всі до столу. Та перш, ніж сісти до столу годиться до молитви стати. ( Запалює свічку) Прийми, Господи, молитву старої людини, прийми, Господи, молитву малої дитини. Першу ложку куті їмо навстоячки.
Господиня : Ой я ж зовсім забула! Донечки, ж для ваших хресних батьків різдвяну вечерю приготувала! Швидше збирайтесь поки ще зовсім не смеркло, хутчій привітайте їх зі святом.
Господар: Передавайте хрещеним наші вітання, гарно їх повіншуйте, та запросіть на завтра до нас на гостину. Дівчата беруть клунки і виходять
Господар: Щось наші діти довго забарилися. Чи не пристали , бува, по дорозі до колядників?
Господиня: Ні , що ти! Вони ж добре знають, що в свят-вечір всі повинні вечеряти тільки з родиною…. А от і вони . ( Забігають дівчата і розказують, що дорогою зустріли гурт колядників). Здалека вчувається коляда «Добрий вечір тобі, пане тгосподарю»
Господар: ( прислухається) : Мені здається і до нашої хати повернули.
За вікном чути голоси колядників: Пане-господарю! По цьому дому, по веселому
Чи дозволите колядувати, Дім звеселити,
Христа прославити?! Запроси вертеп до хати,
Радісну новину хочемо розказати.
Господар: Просимо. Заходьте до світлиці!
1-а жінка: Добрий вечір вам, сестрички.

І вам, браття козаки.

2-а жінка: Добрий вечір, господине,

Хай біда і лихо згине.

1-й пастушок: Чи чували ви новину

Про небесну ту дитину,

Що у яслах народилась,

Разом з нами веселилась?

Коляда: "В Вифлиємі новина".

2-й пастушок: В Вифлиємі ми бували,

Божу славу оглядали.

І за вас просили Бога.

Ой, важка була дорога.

1-а жінка: Лютий Ірод розізлився,
Що син Божий народився.
В світ катів цар посилає,
Діточок малих стинає.

1-й пастушок: Ми ж від хати йдем до хати
Добрим людям розказати,
Щоб від лиха стереглися,
Щоб Іроду не далися.

2-й пастушок: Як дитя в вас є маленьке,
То вважай на нього, ненько.
Помолися Богу стиха,
Й бережи дитя від лиха,
Від ворожої напасті,
Щоб катам до рук не впасти.

Коляда: "Спи, Ісусе, спи".

1-а жінка: Ми ж молити будем Бога:
Боже! Хай мине тривога,
Хай минуть вас всі пригоди,
Хай пропаде міць Ірода.
Сестри, сестри, уважайте!
І на Бога уповайте.
Хмара зірку заступила,
Наближається зла сила.

Входить жидівка. Ну, чого так в хаті тихо?
Чи скоїлось, може, лихо?
Як є лихо, я пораджу,
Розвеселю і розраджу.
О! В вас, бачу, нині гості,
Варто їм по довгім пості,
Смачно випити та з'їсти,
Ну! Ніхто не просить сісти.

1-а жінка: Хто ти і звідкіля ти
Ідеш непрошена до хати?

Жидівка: Я! Мене тут кожен знає.
Я від Мошка, жінка Хая.
Ходжу з кошиком до хати,
Люблю людям щось продати.
Лиш напийтесь із плящини —
Зараз лихо й смуток згине.

2-а жінка: А скажи ти нам, жидівко,
Чи ти п'єш колись горівку?

Жидівка: Я — горівку оковиту?
Або ж я дурна це пити.
Ні, не (б'ється по губах) так, виходить:
Я не п'ю, бо мені шкодить.

1-а жінка: Бачиш, то ти нас частуєш,
А сама і не спробуєш.

Жидівка: Ну, як неохота пити,
То щось інше мож купити.
Ось які тут є убйорки:
І коралі, і пацьорки,
І корсетка, і панчохи,
Файні мешти, пудри трохи.

2-а жінка: О ні, Хайко, ні не пляшки,
Ані тії фаталашки
Нам уже не до вподоби,
Це в біду нас завело би.

1-й пастушок: В нас є своя гарна ноша —
І тривала, і хороша.
Будем ми ЇЇ носити
У ній Господа хвалити.

2-а жінка: Так зі свого полотна
Ноша красна і міцна.
А як ще повишивати,
То княгиню можна вбрати.

1-а жінка: Ми Ісусові малому
Дари принесли із дому:
Сорочечку—вишиванку,
Дзюбиночку-вибиванку,
Білу свитку і шапчину,
І тепленьку кожушину,
Сопілочку-дрібнограйку,
І гуцульську красну крайку.

2-а жінка: А на ноги постулята,
А на руки рукавчата.
Все це власної роботи
Для потіхи і теплоти.

2-й пастушок: То ж то нам серденько билось,
Як дитятко веселилось.

Жидівка: То женете мене з хати —
Неохота купувати.
То отак ви помудріли?
Та бодай ви подуріли.
Піду я, але ви знайте:
Помсти моєї чекайте.
Ви гадаєте — не знаю,
Що скоїлось в цьому краю.
Знаю, знаю, що чувати,
Знаю, що за гості в хаті,
Знаю, де були ви вчора,
Буде помста, буде скоро.
Я вас знаю — ти Юстина,
А та, друга — Катерина,
А ті жінки — то мами
Тих пастушок знаєм ми:
Замість вівці свої пасти —
Ви кпите з Ірода власті,
Замість стада пильнувати —
Ви дитині йшли співати.
Ви признались тут самі,
Зараз вам покажем ми. Виходить з хати.

3-а жінка: Що вона тут говорила?
Чимось нам вона грозила?
Та не біймося, небоги.
Уповаймо всі на Бога.
Наше діло чисте й праве,
Не діждемо ми неслави.

Біда: А, ви тут ся поховались,
Що йому там поклонялись.
Га! Скажіть, куди ходили?
І кому дари носили? Признавайтесь!

3-а жінка: Що ти? Хто ти?

Біда: Я — Біда, сестра Темноти.
Ірод-цар мене післав,
І ще строго наказав,
Щоб я всіх тут пошукала,
Що в містечку мандрували.

1-й пастушок: Ми не знаєм, що то страх,
Бо в нас світло є в серцях.

Біда: А я знаю, що ще нині
Вмрете всі в одній хвилині.
Смерте, смерте, а ходи-но,
Тут усіх візьми, зітни-но!

Смерть: Хто то кликав тут мене?
Я прийшла з тою косою,
Ти кажи кого стинати?
Бо я мушу поспішати,
Досить мало й нелегкої
Дав нам Ірод днини тої.

Біда: Ось вони все з цеї хати
Ірода не хочуть знати.
Дуже вже змудріли видко,
Ну, коси їх, але швидко!

Ангел: Стій, не смій їх убивати!
Геть іди з цієї хати.
Ти до них не маєш права,
Бо над ними Божа хвала.
Я тебе давно шукаю,
Бо приказ для тебе маю.
Від Господа з висоти,
Що під ним і я, і ти.
А приказ той слухай пильно!
Той, що кров так лив обильно,
Що неправді все служив,
Кривду навкруги робив,
І згубить хотів дитину,
Ще сьогодні марно згине.
Зараз в Єрусалим іди
Ірода-царя зітни!

Смерть: Рік Господь із висоти,
Що під ним і я, і ти.
На приказ його іду —
Ірода—царя зітну! Виходить із хати.

1-а жінка: Слава Богу! Слава Богу!
Що дав справді перемогу.

2-а жінка: Вже син Божий буде жити,
Нас від кривди боронити.
І тепер він був ласкав —
Нас від згуби врятував.

Ангел: Сталося, як Бог велів.
Всіма нами він зрадів,
Що Ісусові вклонились,
Темноті не покорились,
За серденько ваше добре,
І відважне, і хоробре,
І за вірність свому роду
Матимете нагороду.
Щастя й долі він нам дасть.

3-а жінка: Просим, о Господня Мати!
Дай усім нам виростати
Добрих жнив на ріднім полі,
Для усіх нас щастя й долі.

Коляда "На небі зірка ясна засяла"..

Всі: Слава Богу! Слава Богу!
Заспіваймо всі в дорогу.

1-а жінка: Але заки вийти з хати,
Треба щастя побажати,
Дім добром обдарувати.

2-а жінка: Я вам дарую зернятко жита,
Щоб ваша нива була дощем полита.
Хай у вашій хаті хліба не бракує,
Хай у вашій хаті достаток панує.

Коляда "Небо і земля".

3-а жінка: Хай щастя вам Бог у господу приносить
В багатім врожаю, у щедрих покосах.
Хай діти ростуть у цій хаті чудові
І славлять усюди українську мову.
Щоб славного роду велося коріння
У дружбі, повазі і розумінні.
Не забувайте призвання свого.
Христос народився! Славімо його!

Коляда "Слава нашим господарям".

Коли закінчується вертеп ІІІ пастушок : Прощавайте ми ідем і на другий рік прийдем.
Господар: Дякуємо за хорошу Божу вістку, за щирі побажання. Щиро дякую, що не минули нашої хати.
ІІ дочка: Тату, мамо! Подивіться, яка яскрава зоря горить на нічному небі! Аж палає вогнями… (Сім’я вдивляється в далечінь)
Господар: Це свята і урочиста ніч…Яскрава зоря сповіщає радісну новину про народження Божого Сина. Своїм світлом вона повертає грішників на праведну путь, вказує дорогу заблудлим, повертає до віри в добро і справедливість. Слідкуйте, діти мої , за ясними променями цієї зірки - і шлях вашого життя буде легким і приємним. ( Господар звертається до глядачів їм низько кланяється) Дякуємо вам люди, що прийшли до нашої господи на свят-вечір. Щастя вам, здоров’я зичу, божого благословення і всіляких щедрот. Дочко, повіншуй як годиться нашим гостям.
ІІІ дочка. Веселий день, весела новина, Народився Ісус, хороша дитина,
Хочу вам правду сказати, хочу вам щастя- здоров’я побажати,
Може у вашій хаті хтось гірко сумує, може у вашій хаті когось ще бракує,
Хто гірко сумує – розвеселяйте, кого ще бракує – не забувайте,
Ми разом з маленьким Ісусиком вас вітаємо,
Щастя, радості, здоров’я, благодаті вам бажаємо.
Нехай у ваших серцях і домах - ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ !
Всі співають «Щедрівку+»


Категорія: 2 Клас Позакласні заходи | Додав: Talija (16.11.2015)
Переглядів: 503 | Рейтинг: 0.0/0

Можливо вам також будуть цікаві наступні конспекти:
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.


Зареєструватися
Реклама
Статистика

Онлайн всього: 6
Гостей: 6
Користувачів: 0

Сьогодні до нас завітали:


Яндекс.Метрика
  Рейтинг@Mail.ru