Форма входу

Зареєструватися
Реклама
Сертифікат


Композиційні засоби досягнення художньої виразності зображень (обрання формату, розміру зображень). Зимові розваги

Композиційні засоби досягнення художньої виразності зображень (обрання формату, розміру зображень). Зимові розваги


Шановні колеги, вітаю вас з наступаючим святом Першого дзвоника, зі справжнім всенародним святом добра, людяності, мудрості. Бажаю вам творчої наснаги, здоровя, терплячості, вдячних батьків, здібних учнів. Нехай кожний наступний навчальний рік буде кращий за попередній.
Проблема громадянина - патріота давня, як світ. Вона постала перед людством тоді, коли виникла перша держава. Патріотичне виховання створює певні передумови громадянської поведінки. Однак це лише передумови.
В. Сухомлинський говорив: «Патріотизм починається з колиски». Любов до Вітчизни починається з любові до своєї Малої Батьківщини – місця, де людина народилася. Діти від самого народження повинні «купатися» у рідній народній стихії, оволодівати своєю мовою і, застосовуючи духовно-культурні традиції народу, поступово йти до пізнання і розуміння загальнолюдського.
У цьому зв’язку, як нам здається, величезного значення набуває визначення мети, завдань, змісту та засобів патріотичного виховання дітей, особливо дітей дошкільного віку. Адже саме у дитсадку формується зародок національної свідомості громадянина.
До основних завдань патріотичного виховання старших дошкільнят належать:
• формування любові до рідного краю (причетності до рідного дому, сім'ї, дитячого садка,
• формування духовно-моральних взаємин;
• формування любові до культурного спадку свого народу;
• виховання любові, поваги до своїх національних особливостей;
• почуття власної гідності як представників свого народу;
• толерантне ставлення до представників інших національностей, до ровесників, батьків, сусідів, інших людей.
Патріотичне виховання дошкільнят має вирішувати ширше коло завдань, ніж ті, що зазначені. Це не лише виховання любові до рідного дому, чи дитячого садка, але виховання шанобливого ставлення до людини-трударя та результатів її праці, рідної землі, захисників Вітчизни, державної символіки, традицій держави, загальнонародних свят.
Виховання любові до Батьківщини, до своєї Вітчизни – завдання надзвичайно складне, особливо коли мова йде про дітей дошкільного віку. Однак в значному ступеню така складність виникає при спробі переносити на дітей „дорослі” показники проявів любові до Вітчизни.
Для патріотичного виховання важливо правильно визначити віковий етап, на якому стає можливим активне формування у дітей патріотичних почуттів. Найсприятливішим для початку систематичного патріотичного виховання є середній дошкільний вік, коли особливо активізується інтерес дитини до соціального світу, суспільних явищ.
Справді, якщо патріотизм – це почуття приязні, відданості, відповідальності до своєї Батьківщини, то дитину ще в дошкільному віці необхідно навчити бути приязною.
Сухомлинський писав: «Любов до Батьківщини починається із захоплення красою того, що бачить перед собою дитина, чим вона милується, в що вкладає частинку своєї душі». Захоплення просторами країни, її красою та природними багатствами виникає тоді, коли дитину навчили бачити красу безпосередньо навколо себе. При ознайомленні з природою рідної країни робимо акцент на її красі, розмаїтті, багатстві, на її особливостях.
Важливим напрямком роботи по вихованню любові до Батьківщини є формування у дітей уявлень про людей рідної країни. У народі кажуть: добрий приклад — кращий за сто слів. Перш за все педагоги району на заняттях згадують тих людей, які прославили нашу країну - художників, композиторів, письменників, винахідників, вчених, мандрівників, філософів, лікарів, воїнів-захисників. На конкретних прикладах, через конкретних людей знайомимо дітей з „характером” українського народу (творчі здібності, вмілість, пісенність, гостинність, доброзичливість, відчуття краси, чутливість, вміння захищати свою Батьківщину).
Тож і наші малюки, коли виростуть, стануть особистостями.
Неабияке значення для виховання свідомого громадянина є прищеплення шанобливого ставлення до героїв війни, ветеранів, до пам'яті про тих, хто загинув, захищаючи Вітчизну; поваги до воїнів — захисників, кордонів Батьківщини. Діти з щирою вдячністю йдуть разом із батьками та вихователями до обеліска Слави, покладають квіти. Добре коли після кожного заходу малята беруть у руки олівці та фарби й відтворюють свої враження в образотворчій діяльності.
Ознайомлення з рідним селом - один із засобів патріотичного виховання дітей дошкільного віку. Діти дізналися чимало цікавого про рідній край, його історію, традиції. Із задоволенням слухають легенди про історичне минуле нашого краю, самостійно складали свої розповіді, що занотовувались та оформлювались у «Книгу дитячих роздумів».
Успішний розвиток дошкільнят при ознайомленні з рідним краєм можливий лише за умови їх активної взаємодії з оточуючим світом емоційно-практичним шляхом, тобто через гру, предметну діяльність, спілкування, працю, навчання, різні види діяльності, властиві дошкільному віку.
Доцільним у патріотичному вихованні дітей дошкільного віку є використання творів художньої літератури, в яких ідеться про історію і сьогодення України, життя дітей і дорослих.
Родина вважалася першою найуніверсальнішою академією, де не лише загартовують тіло, а й формується духовний світ. Чи треба дітям знати свій родовід? Родовід – це коріння, на якому тримається дерево. Українці завжди схилялись перед своєю родовідною. Гордість за неї, вірність своїм сімейним реліквіям яскраво виявились впродовж багатьох століть. Це було стержнем української державності. Разом з дітьми та батьками ми виготовляємо родинну квітку, родинне дерево кожної сім`ї, проводимо родинні свята.
В кожному дошкільному закладі створено відповідне розвивальне середовище в групах, яке сприяє розвитку особистості дитини на основі народної культури з опорою на краєзнавчий матеріал (міні-музей народного побуту, предмети народного ужиткового мистецтва, фольклор, музика тощо), і яке дозволяє забезпечити потребу в пізнанні його за законами добра та краси.
В нашому дошкільному закладі обладнана кімната, яку ми ласкаво називаємо “Світлицею”. Там зібрано народно-ужиткове мистецтво: посуд, вироби ткацтва, вишиті рушники, сорочки. Час від часу в “Світлиці” відкриваємо “Музей хліба”, показує свої виставки “Народний театр”, працює “Майстерня умільців”, «Писанковий дивосвіт».
Для того щоб дошкільний заклад допомагав вихованню патріотичних почуттів, життя дітей в ньому повинно бути насиченим, цікавим, таким, щоб запам'яталося на-довго, стало системою радісних дитячих спогадів.
Справжні патріотичні почуття здатний виховувати високоосвічений, інтелігентний педагог-патріот, який разом з дітьми щиро радітиме успіхам вітчизняних спортсменів, артистів, учених, переживатиме їх невдачі. Такий педагог зуміє допомогти дітям усвідомити, що патріотизм є благородною пристрастю людини, він не має нічого спільного з національним егоїзмом.
Усе це активно сприятиме формуванню у дітей етики міжнаціонального спілкування, яка стосовно дитини-дошкільника передбачає симпатію, доброзичливість, повагу до однолітків і дорослих різних національностей, їхніх національних традицій і звичаїв, інтерес до їхнього життя, культури.
Така робота дає результати - діти формуються духовно, тобто у них виникає не лише потреба пізнавати, а й жити для інших. Сподіваюся, що вони виростуть справжніми патріотами, які любитимуть Україну, пишатимуться нею. В дитинстві відкриваєш материк, котрий назветься потім — Батьківщина. Ці слова належать Л. Костенко
На мій погляд, люди повинні з раннього дитинства розуміти, що вони знаходяться в потоці історії, що вчинки кожної людини залишають свій слід, віддзеркалюються в історії та будуть оцінюватися наступними поколіннями, впливати на їх долю. Народні і сімейні традиції, перекази, легенди, гордість за свою країну, за своїх батьків і дідів – це невід`ємна частина формування національної свідомості людини, патріотичних почуттів, менталітету всього суспільства.
Суверенній Україні потрібні громадяни, які мають глибоко усвідомлену життєву позицію, налаштовані патріотично й водночас толерантно, з повагою ставляться до інших людей, їхніх національних культур, держав. Виховати таку генерацію українців можливо лише за умови поєднання сучасної системи виховання і української етнопедагогіки. Тому вважаю, що перед сучасним педагогом, що виконує соціальне замовлення батьків, стоїть завдання активно впроваджувати в освітньо-виховну роботу з дітьми основи патріотичного виховання, яке базується на витоках українського народознавства.
Патріотичне виховання – це сфера духовного життя, яка проникає в усе, що пізнає, робить, до чого прагне, що любить і ненавидить людина, яка формується, говорив Сухомлинський.
Бажаю вам, шановні колеги, знайти саме ті ключики, які відкриють у душах ваших вихованців любов до батьківщини.


Категорія: 1 Клас Виховна година | Додав: Talija (22.11.2015)
Переглядів: 28 | Рейтинг: 0.0/0

Можливо вам також будуть цікаві наступні конспекти:
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.


Зареєструватися
Реклама
Статистика

Онлайн всього: 87
Гостей: 87
Користувачів: 0

Сьогодні до нас завітали:
користувач, ohne_dich, vachevska, Ірис, bejenartatyana, svitlanapavluchko, mosklm

Яндекс.Метрика
  Рейтинг@Mail.ru