Головна » Конспекти » 1 Клас » Виховна година

Те, що знаєш, і те, що вмієш, за плечима не носити

Те, що знаєш, і те, що вмієш, за плечима не носити

Мета: розвивати у дітей допитливість, бажання збагачувати свій розум знаннями, виховувати інтерес до науууки та праці.

Хід заняття

Учитель

Учитись,мріяти, любить,

Щоб все на світі знати, вміти,

Й добро на цій землі творить.

Для цього дітям змалку треба

Старанно вчитись, труд любить

І прагнути вершини, неба,

Щоб славно в цьому світі жить.

Чимало треба сил, терпіння,

Зусиль, щоб досягти мети,

Бажання і душі горіння,

І крок за кроком далі йти.

Щоб знати все і все уміти,

Й не йти по світу навмання.

Вмінь за плечима не носити…

Найлегша ноша – то знання.

 У житті людині доводиться вчитися і працювати, щоб чогось досягти, бо без цього нічого доброго не вийде. Адже життя ніхто не може передбачити і знати наперед, що треба вміти, а що ні. Тому треба знати і вміти багато. Чим більше знаєш і чим більше вмієш, тим легше життя в цьому світі. Маючи знання і вміння та навички в роботі, людина може вийти з будь-якого становища, вона не пропаде в цьому світі, а дасть собі раду. Народна мудрість каже: «За одного вченого двох невчених дають». І це правильно. Розумну людину, яка все вміє і багато знає, поважають, бажають мати з нею справу. Адже вона все вміє робити, може й інших навчити допомогти. А як вона стала такою: знаючою і вмілою?

 Так, вона багато вчилася, старанно працювала, удосконалювала свої вміння і навички, щоб досягти майстерності. А як ви, діти, гадаєте, чи легко людині вчитися і себе примушувати до роботи, коли цього зовсім не хочеться робити?

 Це важкий труд, труд до сьомого поту. І що не кажи, а себе змусити щось зробити – найважче. Недаремно ж кажуть, що «найбільша перемога – це перемога над собою». Але треба навчитися себе перемагати, тобто виховувати силу волі. Це в житті дуже важливо длякожного. І це треба робити з самого дитинства, як і все інше: читати, писати, рахувати, вчитись вчитися, виконувати домашню роботу і роботу з самообслуговування. Адже. Коли цього не навчишся в дитинстві, то потім уже не навчишся ніколи. Не виробиться в людини хороша звичка прибирати за собою, прати, щодня митися, щодня здобувати знання, читати тощо. І хто з такої дитини виросте?

 Так, виросте нікчемна і ледача людина, яка не принесе користі ані собі, ані суспільству. Тому лінь треба проганяти від себе якнайдалі. Від ліні одні неприємності людям. Але, коли ви все ж змусили себе працювати, писати, читати чи шити, то не робіть це абияк, старайтесь не втрачати часу даремно, а все ж одержати якісь знання, уміння і навички, щоб потім було легше.От згадайте, як важко вам було спочатку читати, писати обчислювати приклади, тримати тонесеньку голочку в руках… Пригадуєте?А тепер здається смішно, що цього ви не вміли, чи не так? Тепер ви берете книжку в руки і читаєте, що завгодно, розумієте написане в книжці і не раз, мабуть, думаєте, як це здорово: вміти читати! А це й справді здорово! Ви вмієте писати і ведети власні щоденники, записуєте свої враження, спостереження, пишете друзям листи і думаєте, що це дуже приємно – вміти писати, бо як же без цього можна жити? Ось так і все. Навчився хлопчик майструвати стілець чи обробляти дерево – і він цього вже не забуде, навчилася дівчинка плести чи вишивати серветки – і це з нею залишиться на все життя. Або навчилася людина їздити на велосипеді в дитинстві, то хай вона і десять років не сідала на велосипед. А в потрібний момент довелося – вона сіла і поїхала, не забула. І так все.

 Але всі ці знання людина повинна одержати малою, доки її розум може сприймати такі знання, тобто до 15 років , як стверджують вчені. А потім мозок вже не всилі засвоїти таку кількість знань, якщо його не тренувати з дитинства. От і виходить так, як каже народна мудрість: «Куй залізо, доки гаряче». А вчисяя доки малий, бо «чого не навчився Івась, того Іван не буде знати». От який мудрий наш народ. Учені довели це тільки недавно, а народ знав про це з сивої давнини. Бо люди бачили це щодня на прикладах з життя й розуміли,що тільки наполеглива праця – всьому основа. А тому дуже зневажали лінивих, нероб. З них сміялися і їх не поважали. Бо ж добре розуміли, що «мудрим ніхто не вродився, а навчився». А тому завжди радили своїм діткам: «Не кажи не вмію, а кажи - навчуся». І тим самим виробляли впевненість у собі і силу волі.

Категорія: Виховна година | Додав: SYLER (30.12.2013)
Переглядів: 3826 | Рейтинг: 0.0/0

Можливо, вам будуть цікаві ці конспекти

Практична робота: розучування ігор, які сприяють весе­лому настрою
Запитання до природи. Чому підстрибує м'яч?
Шкільними стежками. Урок позакласного читання
Збагачення палітри колірних відтінків. Малюнок на тему «Чарівник Смарагдового...
Конструювання зі смужок паперу. Конструювання виробів зі смужок паперу
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]