Форма входу

Зареєструватися
Реклама
Сертифікат


Про дружбу і товаришування

Про дружбу і товаришування

Мета. Розширити і поглибити поняття дружби і товаришування — цих важливих показників вихованості учнів; виховувати в учнів звичку уважно ставитися до товаришів; вміння бачити хиби у своїй поведінці й виправляти їх.

Хід години

Класний керівник. Добрий день! Дорогі діти, сьогодні у нас година спілкування з теми «Про дружбу і товаришування».

Товаришування, дружба — взаємини між людьми, які народжуються, міцніють на основі спільного навчання, інтересів, уподобань. Товаришувати можна з багатьма ровесниками, а дружити — лише з одним чи кількома. Друзів пов'язує велика повага один до одного, принциповість у взаєминах, симпатія, взаємодопомога. На уроках читання вивчали Марка Твена «Пригоди Тома Сойєра», де головні герої Том Сойєр та Гек Фінн — ці бешкетники стали улюбленими героями багатьох поколінь читачів усього світу.

Василь Сухомлинський писав: «Діти живуть своїми уявленнями про добро та зло, честь та безчестя, достоїнства людини; у них свої критерії краси, у них навіть свій вимір часу...».

Дружба не може бути міцною, якщо в ній немає місця чесності, взаємоповазі, принциповості. Друг завжди допоможе в біді, захистить, підтримає, але він же перший скаже прямо про недоліки, запропонує їх виправити.

Сьогодні ми звернемося до висловів про дружбу і перечитаємо їх.

«Справжні друзі... нічого не вимагають один від одного в ім'я дружби, а роблять один для одного, що можуть».

«Боягузливий друг страшніший за ворога, бо ворога побоюєшся, а на друга покладаєшся».

«Дружба — це, насамперед, щирість, це критика помилок товариша. Друзі повинні першими дати жорстку критику для того, щоб товариш міг виправити свої помилки».

«Себелюбство — отрута для дружби».

«Ні раб, ні повелитель дружбі не потрібні. Дружба любить рівність».

«Дружба закінчується там, де починається недовір 'я».

«Війна випробовує сміливця, гнів — мудреця, нужда — друга».

Товариськість, дружба — важливі показники вихованості учнів. У вашій поведінці багато спільного, але є й відмінність. У колективі треба бути скромним. Легко, радісно жити пліч-о-пліч з тими, хто не акцентує уваги на невдачах інших, не хизується своїми успіхами, а найгірше — авторитетом, службовим становищем батьків, престижними речами (модним одягом, магнітофоном, фотокамерою тощо).

Шановні учні! Глянемо на дошку і будемо відповідати на запитання.

1) Як ви гадаєте, що саме людина шукає в друзях?

2) Які моральні якості ви найбільше цінуєте в другові?

3) Чи можливі суперечки і незгоди між друзями?

4) Про які якості друга йдеться в прислів'ях: «Не той друг, що лащиться, а той, що печалиться», «У пригоді пізнавай приятеля»?

5) Як ви ставитесь до дружби між хлопцем і дівчиною?

6) Що характеризує культуру взаємин у колективі?

Класний керівник. Дорогі діти! Хочу доповнити ваші відповіді. Культуру взаємин у колективі характеризує скромність, доброзичливе ставлення до членів колективу, сумлінне, точне, своєчасне виконання доручень, нетерпимість до тих, хто порушує вимоги колективу.

Взаємоповага, чуйність, ввічливість — неодмінні ознаки дружного класу. Неприпустимі в класі образливі прізвиська («парочка», «жених і наречена»), непристойні жарти щодо дружби хлопців і дівчат (як правило, їх допускають ті учні, які самі не вміють дружити, товаришувати), неповага до дівчат, грубість у взаєминах. Дружбу, товаришування можна зруйнувати грубими, недоречними жартами. «А чи міцна дружба між хлопцем і дівчиною, кола вона розпадається під впливом насмішок?» — звертаюся до класу.

Важливо нагадати, що в дореволюційні часи жінки не мали рівних прав з чоловіками. Право на шанобливе ставлення мали лише представниці панівних класів. Усім відомо, які разючі зміни сталися в становищі жінки за Радянської влади, яким величезним авторитетом користується жінка в суспільстві сьогодні. Жінка оспівана в піснях, віршах. Все це дає підставу вимагати від чоловіків особливої поваги до жінок. Чи завжди ви, учні, ввічливі до мам, коректні до жінок у транспорті, громадських місцях? Чи завжди хлопці в класі ввічливі та поступливі у взаєминах із дівчатами? Ще побутує грубе звертання учнів один до одного: «Ей, ти», «Катька», «Вовка» та інше. Така форма звертання свідчить про некультурність, невихованість, зверхнє ставлення до інших.

Неприпустимі не тільки вияви грубощів, зневажливого ставлення до будь-кого, а й байдужість до такої поведінки ровесників. Важливо виявляти доброту, чуйність, повагу у повсякденних взаєминах із товаришами.

Учень.

Секрет

Що зробити, щоб удвічі

торт вам здавався смачнішим?

Що зробити, щоб удвічі

кожний день для вас побільшав ?

Щоб і радості, і щастя

було — вам аж ніде діти ?

Тут — ніякого секрету!

Треба з другом все ділити!

Учениця.

Справжні подруги

П'ятикласниця Людмила

вранці мамі заявила:

— Все! До школи я — не йду!

Я не стерплю цю біду.

Щастя скінчено моє:

Адже в Рити джинси є!

І тепер зі мною Рита

відмовляється дружити…

Здивувалась мама дуже

— Ви ж були найкращі друзі!?

— Так. Але сказала Рита

поки буду я ходити

не у джинсах, а в спідниці, —

їй не хочеться й дивиться,

бо вона вважає: жінці

для краси потрібні джинси...

Мамо!

Дружбу виручай.

Джинси і мені придбай!

Мама спершу подивилась

на похнюплену Людмилу,

а потім мовила:

— Діла-а...

Ви — спра-а-вжні

подруги!.. -Й пішла...

А ви, що скажете мені.

Це — справжні подруги, чи ні?

Класний керівник. А ось у мене в руках «Конверт дружніх питань». Це дружнє запрошення до обгово¬рення питань поведінки та відносин. Вільний обмін думками з різних тем у особливо створеній дружній обстановці.

Давайте поглянемо, які випробування чекають нас.

Завдання 1.

Як знайти подругу?

«Можливо, я чогось просто не розумію — інакше чому мені так не щастить на подруг?

Спочатку я дружила з Валею Ростопчиною. Вона, нічого не скажу, хороша дівчина — не скряга, все тобі щиро розповість, тільки лінькувата! Їй би на дивані цілий день лежати і дивитися телевізор. Валя на мене своїми лінощами погано впливала. Ми з нею не сварилися, просто розійшлися.

Я почала ходити з Марійкою. Якось я їй дещо розповіла про Вальку Ростопчину. Ніякого чесного слова, щоб про це мовчати, що це таємниця, я з неї не брала. Адже і так зрозуміло: подруга подрузі каже, а далі — могила. Хіба ні?

Ну, а язиката Марійка роздзвонила по всій школі. Добре, що Валька лінива, що вона не стала заводитися, а якби на її місці інша, хоч би я сама, ніколи б так не залишила!

Звісно, після цього випадку я з Марійкою не розмовляю. Вона до мене підлизується, але я вирішила: з мене досить!

З Ларисою у мене теж дружба не виходить: вона все щось торочить, а я слухаю... Коли ж я хочу щось розповісти, Ларисі ніколи слухати.

Мені хочеться мати справжню подругу, з якою можна порадитися і все їй розповісти.

Вкотре я подумки перебираю наших дівчат, і що ж виходить: Оксана Гесь — донощиця і ненажера, у Ла-риски Швець тільки любов на умі, Симка Аресьєва зараз нерозлийвода з Валькою Ростопчиною,..

Я зовсім розгубилась, не знаю, як бути далі?».

На цьому лист закінчувався.

Запитання

1) Порадьте, як знайти подругу?

2) Яка справжня подруга?

3) Що можете сказати ви про своїх подруг?

Завдання 2.

Міледі Валя і сер Митя

Валя і Митя — ровесники, виросли в одному будинку і вже шість років разом ходять до школи.

Раніше з ними нічого ніколи не траплялося, а от два роки тому трапилося...

Був звичайнісінький ранок, і надворі лежав звичайнісінький сніг, і вони, як завжди, йшли до школи. Неподалік від школи зустріли незнайомого чоловіка. Кремезного, засмаглого, у кашкеті моряка далекого плавання. Він одразу сподобався і Валі, і Миті.

Певне, й моряк звернув увагу на хлопчика й дівчинку, бо спочатку він уповільнив ходу, потім подружньому всміхнувся і нарешті сказав:

— Вибачте, міледі, вибачте, сер! Мені здається, у дами замерзли руки. Якщо ви дозволите, я донесу портфель. — І перш ніж Валя і Митя второпали, що й до чого, моряк узяв із рук дівчинки портфель і пішов поруч.

Всю дорогу до школи він говорив весело й дотепно. А перед самими дверима віддав Валин портфель Миті, узяв під козирок і зник.

Мабуть, на тому б усе й скінчилося, але другого дня, такого ж звичайнісінького ранку, на такому ж звичайнісінькому снігу, Валя зупинилася і серйозно сказала:

— Сер, у міледі змерзли руки. Візьміть портфель!

І Митя, покліпавши очима, взяв портфель. З того дня ця гра повторювалась багато разів. Та ось перед самими дверима школи Валя і Митя зіткнулися з Віктором Буковим і Андрієм Подосєком.

— Хм! — хмикнув Віктор. — Ви тільки гляньте на цю парочку. Митю, ти що, віслюк? Чи вона хвора? Чи, може, ти найнявся?

— Почервонів, почервонів, почервонів! — заволав на всю вулицю Андрій Подосєк. — Ви тільки гляньте, червоний, як рак.

А Митя справді знітився і зашарівся аж до вух. Але виручила хлопця Валя. Наче нічого й не сталося, вона прямо-таки королівським тоном сказала:

— Прошу, сер, не звертайте уваги на цих погано вихованих людей. Ми запізнюємося.

І Митя раптом згадав того веселого моряка і подумав: «Ні, моряк у таку мить нізащо не віддав би портфель Валі». І у Миті заговорили впертість, чоловіча гордість, упевненість. Він рішуче ступив уперед, відчинив шкільні двері, пропустив Валю і назло Вікторові й Андрієві допоміг дівчинці зняти пальто,

— Дякую, сер, — сказала Валя й одразу прожогом кинулася в клас.

Це було рівно два роки тому, Відтоді Митя щодня приносить Валин портфель до школи, щодня допомагає зняти пальто, і ніякі кпини Віктора, Андрія і ще деяких хлопців не можуть змусити його відступитися...

От і вся історія. Нічого хитрого в ній нема.

І мораль проста, як два помножити на два: хлопці (майбутні чоловіки), поважайте дівчат (майбутніх жінок)!

Завдання, А як поважають хлопці наших дівчат?

Завдання 3.

Дмитро і Сашко

Двоє семикласників, Дмитро і Сашко, схилилися над аркушиками паперу, Сьогодні в класі найвідповідальніша контрольна з математики. Учитель сказав, що письмову роботу посилатимуть у район,

Дмитро — найсильніший математик у класі, він уже розв'язав задачу, вже переписує з чернетки на чистовик.

Сашка посадили поруч з Дмитром, щоб підтягався. Бо Сашко — невстигаючий, некмітливий. Він не тільки тугодум, а й дуже самолюбивий хлопець. Ніколи не списує, не підглядає. Ось і зараз Дмитро відкрив перед Сашком чернетку. Дивись, ось же розв'язання задачі: досить одним оком глянути, якщо захочеш, і все стане зрозумілим, Та Сашко насупився, вп'явся очима в свій аркушик і навіть глянути не хоче на роботу Дмитра.

Дмитрові шкода Сашка. Недобре передчуття боляче стиснуло його серце. Знову буде, як і завжди після контрольної: у Дмитра — одинадцять, а в Сашка — трійка.

Запитання:

1) Чи хороший товариш Дмитро?

2) Як можна допомогти Сашкові?

3) Як би ви повелися в такій ситуації?

Завдання 4.

А може, так і треба?

Коли вчителька хімії принесла контрольні, Олена з Тамарою ще були подругами. І коли почала проставляти оцінки в журнал і кожний називав свою оцінку, все йшло добре. Але ось назвали прізвище Олени. «Чотири», — відповіла вона. Тамара так і підскочила: у зошиті подруги біла «трійка».

— Вона обманює! — закричала Тамара. — У Олени не «чотири», а «три».

Олена образилась на Тамару. «Я розумію, як вчинила погано. Але хіба повинні подруги робити так, як Тамара? Хіба не могла вона спочатку поговорити зі мною? Я й сама все зрозуміла б і перед вчителькою вибачилась би за обман. Чи, може, по-чесному так і треба?»

Запитання:

1) Чи правильно зробила Тамара?

2) Що їй треба було зробити?

Завдання 5.

Що вирішити?

Уяви, що ти з друзями знайшов загублений вчителем листок. На ньому — розв'язання задач, які включені в завтрашню контрольну. Друзі нагадали тобі: якщо не скажеш вчителеві, то нам усім забезпечені добрі оцінки. Як ти зробиш?

Послухаєш друзів? Або повідомиш учителя про знахідку?

Завдання 6.

Як усі

Перед фізкультурою двоє наших хлопців сказали: «Давайте-но підемо з уроків. Якщо всі підуть, то нікому нічого не буде».

Я відповів: «Що ж, якщо весь клас… Я — як усі».

Ми пішли, а потім виявилось, що дехто залишився. І серед них якраз ті двоє. Тим, що пішли, поставили поведінку «незадовільну». Та не в цьому справа. Мене хвилює, що в нашому класі немає одностайності, Всі домовлялись піти. Як же можна було залишитись? Ви скажете, що тікати з уроків негарно. Напевно, варто було зупинити хлопців. Але тоді мене б вважали боягузом...

Запитання:

1. Що означає принцип «Я — як усі»?

2. Чи можна таку людину назвати колективістом?

3. Яке значення має самостійність у поведінці? Чи суперечить вона колективізму?

Класний керівник. Щиро дякую, дорогі учні, за щирі, відверті відповіді. Давайте пригадаємо, які ви знаєте прислів'я та приказки з даної теми.

• Дерево міцне корінням, людина — друзями.

• Друга шукай, а знайдеш — тримай.

• Друзі пізнаються в біді.

• Людина без друзів, що дерево без коріння.

• Дружба — найбільший скарб.

• Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже.

• Дружба та братство — дорожче багатства.

• Дружба родиться в біді, а гартується в труді.

• 3 добрим дружись, а лихих стережись.

• 3 ким поведешся, від того й наберешся.

• Громада — великий чоловік.

• Дружній череді й вовк не страшний.

• В гурті й пісня в лад іде.

Класний керівник. Шановні семикласники! Школа дає широкі можливості для застосування правил поведінки, свідомого керування власними вчинками. В будь-якій роботі треба виховувати звичку уважно ставитися до товаришів. Культура поведінки — результат великої роботи із самовиховання, вимогливого ставлення до себе. На прикладах із життя класного колективу підтверджується, що там, де порядок, організованість, дисципліна, більше корисних, захоплюючих справ, міцніша дружба, цікавіше життя.



Категорія: 1 Клас Виховна година | Додав: SYLER (30.12.2013)
Переглядів: 2944 | Рейтинг: 0.0/0

Можливо вам також будуть цікаві наступні конспекти:
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.


Зареєструватися
Реклама
Статистика

Онлайн всього: 24
Гостей: 24
Користувачів: 0

Сьогодні до нас завітали:
innalog

Яндекс.Метрика
  Рейтинг@Mail.ru