Форма входу

Зареєструватися
Реклама
Сертифікат


Витвори українців — народних умільців

ТЕМА 17. Витвори українців — народних умільців

Мета: розвивати цікавість до українського декоративно-ужиткового мистецтва; формувати естетичне сприйняття витворів українських майстрів (вишиванок, народних іграшок, гончарних виробів тощо); виховувати пошану до творчої праці свого народу.

 Обладнання: світлини для віртуальної екскурсії «У краєзнавчому музеї» (якщо в школі є музей з необхідними експонатами, під час заняття педагог проводить з учнями традиційну екскурсію); ілюстрації до використаних віршів; папір, кольорові олівці.

ХІД ЗАНЯТТЯ

I. Організаційний момент

Звучить лірична українська мелодія. Учитель розпочинає спілкування з класом.

Класовод. Наше сьогоднішнє заняття мені хотілося б розпочати віршованими рядками:

 Знають змалку в краї нашім діти,

 Де нам народитись випало і жити.

 Це наша Вітчизна, наша Батьківщина,

 Пишна, мальовнича ненька-Україна.

II. Розкриття теми заняття

Класовод. Народитися українцем, друзі, — велика честь. Адже наш народ віддавна славен у всьому світі. Як ви вважаєте, чим саме славні українські люди? (Своєю працьовитістю, розумом, гостинністю, піснями.) Так. А ще наш народ — творчий та вмілий.

III. Повідомлення теми й мети

Класовод. Сьогодні ми поговоримо про ремесла, які були популярними на Україні з давніх часів,— вишивання, гончарство, виготовлення народної іграшки, писанкарство. Для цього ми вирушимо в подорож до історичного краєзнавчого музею. Там ви познайомитеся з витворами українців — народних умільців і, сподіваюся, дізнаєтеся про них чимало нового.

IV. Подання нових знань

Віртуальна екскурсія «Твори українського декоративно-ужиткового мистецтва»

Учитель показує першокласникам відповідні світлини на моніторі, розповідаючи про них.

Класовод. Скажіть, як виглядає національна українська сорочка? {Біла, прикрашена вишивкою.) За майстерне оздоблення вишивкою сорочку й назвали... Як? {Вишиванка.) Отже, перше народне ремесло, із творами якого ми познайомимося,— вишивання.

Раніше вважалося, що вишивання має навчитися змалку кожна українська дівчина. Тож всі україночки росли справжніми рукодільницями. Готуючись до заміжжя, українські дівчата дбали про свій посаг — вишивали сорочки, скатерті, серветки. А особливо важливим вважалося вишивання рушників. Народна приказка говорить: «Висить сволок, на нім рушників сорок». Це значить, що кожна дівчина, виходячи заміж, повинна була вишити аж сорок рушників. І зробити це, діти, не абияк, а старанно, майстерно. Подивіться на ці українські рушники. Які вони? (.Красиві, гарні, барвисті.) Традиційна українська вишивка виконується двома способами — хрестиком і гладдю. (Педагог звертає увагу дітей на зразки виробів, виконаних у згаданих техніках.) Орнаменти, візерунки вишивок могли зображувати елементи рослин, птахів, геометричний рисунок. Розгляньте ці вишиванки й розкажіть, що саме народні майстри зображали на своїх рукодільних виробах. (Квіти, листочки, калину, голубів, півників, сонечко, геометричні фігурки.) Вишивка українських рушників була різною в залежності від їх призначення. Найпишніше, найбагатше оздоблення мали святкові весільні рушники й покутники — рушники, якими обрамляли образи (ікони). їх могла прикрашати не тільки вишивка, але й бахрома, торочки, мереживо. А ось рушники, які використовувалися щоденно в побуті,— утирачі та стирачі — мали скромніше оздоблення. Зверніть увагу на кольорову гаму вишивок. Які кольори на них переважають? (Червоний та чорний.) Вважають, що червоний колір у вишивці символізував кохання, а чорний — тугу за загиблими.

Іншим ремеслом українців, яким славилися наші пращури, було гончарство. Гончарні вироби — це посуд, який виготовляли із сирої глини. Майстер формував свій виріб, користуючись спеціальним гончарним кругом. Потім його запікали в спеціальній печі, щоб виріб став міцним, розписували й покривали глазур’ю. Подивіться на твори українського гончарства. Що це? (Посуд.) Який посуд виготовляли українські гончарі? (Глечики, кухлі, горщики, миски.) Усі вони були не тільки гарними на вигляд, але й добротними, і слугували своїм господарям багато-багато років. Розкажіть, яким розписом прикрашені ці вироби. Які з них подобаються вам найбільше? Як ви вважаєте, як само можна було використати такий посуд? (Учні відповідають.)

У давнину, звичайно, не було таких іграшок, як сьогодні. Але українські майстри навчилися ремесла так званої народної

іграшки. Давайте розглянемо старовинні іграшки. Із чого їх зроблено? (Вирізані з дерева, виліплені з глини, виплетені із соломи.) Розкажіть, які іграшки ви тут бачите. (Коник, баранець, півник, пташка.) Ці іграшки також оздоблені? Чим саме? (Рисунком, орнаментом, розписом.) Як ви думаєте, для чого майстри прикрасили свої вироби? (Для того щоб вони більш привабливо виглядали і дітям було цікавіше ними гратися.)

Учні ще раз переглядають матеріал екскурсії, ставлять учителю запитання за темою, а педагог відповідає на них.

Класовод. Нашу віртуальну екскурсію до світу виробів народних умільців завершено. Які враження справили на вас побачені речі? (Учні відповідають.)

Витвори наших митців, українських рукодільниць та майстрів надихали і продовжують надихати поетів на написання чудових віршів.

Робота з віршованим матеріалом

Педагог пропонує школярам послухати поетичні рядки. У процесі роботи з віршованими текстами школярі розглядають відповідні ілюстрації.

 І. Бердник Золоті узори

 Задрімали на калині Золоті жар-птиці,

 Заглядали зорі сині У вікно світлиці.

 Тільки ти не помічала,

 Як горіли зорі,

 Вишивала, вишивала Золоті узори.

 І вклонилися до стежки Соняхи шовкові,

 Красувалися в мережках Рушники святкові.

 А на них же цвіт-колосся Сонячно заграло,

 Все любов’ю заплелося,

 Душу чарувало.

 І. Михайловська Материн рушник

Дивлюся мовчки на рушник,

Що мати вишивала.

І чую: гуси зняли крик,

Зозуля закувала.

Знов чорнобривці зацвіли,

Запахла рута-м’ята,

Десь тихо бджоли загули,

Всміхнулась люба мати.

І біль із серця раптом зник,

Так тепло-тепло стало...

Цілую мовчки той рушник,

Що мати вишивала...

С. Жупанин Розмалюю писанку

Розмалюю писанку, розмалюю,

Гривастого коника намалюю.

Розмалюю писанку, розмалюю,

Соловейка-любчика намалюю.

А сопілка буде грати,

Соловейко щебетати,

А гривастий кониченько —

Славно танцювати.

 Бесіда з учнями

Запитання для бесіди

Які давні ремесла українського народу ви знаєте?

Які митці займалися цими ремеслами?

Назвіть українські вишивані вироби та їх різновиди.

Які види вишивки використовували майстрині?

Розкажіть, які вишиванки з побачених сьогодні вам сподобалися найбільше. Чому вони справили на вас таке враження? Що нового про українські гончарні вироби ви дізналися під час екскурсії?

 • Чи розвивався в минулому в Україні промисел народної іграшки? Розкажіть, що ви про це знаєте.

 • Чи всі витвори народного мистецтва, про які йшлося у віршах, ми бачили під час нашої віртуальної екскурсії? Поясніть, що таке писанкарство та чим займаються писанкарі.

 • Про які якості вдачі українського народу свідчить вигляд вишиванок, гончарних виробів, народних іграшок, барвистих писанок? Доведіть свою думку.

 • Як ми повинні ставитися до творчої спадщини народних умільців?

 • Яке народне декоративно-ужиткове ремесло ви хотіли б освоїти? Які речі ви б виготовили, навчившись цієї справи?

Під час бесіди класовод активно допомагає дітям сформулювати відповіді та пояснення, доповнює їх, деталізує.

V. Підсумки заняття

Класовод. Пройшов час, і українські ремесла дещо забулися, адже з’явилася можливість виготовляти схожі предмети вжитку значно швидше й легше. Як саме? (Учні розповідають те, що вони знають про виробництво різних речей.) Але сьогодні ми всі розуміємо, що такі ремесла потрібно берегти, тому що вони несуть у собі багатовікову історію; їх цікаво розглядати, міркувати, як саме їх виготовляли. Тому можна сказати, що кожен виріб народного мистецтва оповідає власну цікаву й особливу історію. Відроджуючи давні традиції, ми не тільки дивимося назад у минувшину, але й будуємо шлях до тих людей, які житимуть у майбутньому. Подумайте лише, як чудово знати, що й через сто, двісті, а то й більше років люди бачитимуть у витворах рідного мистецтва те саме, що й ми сьогодні! Хіба це не диво? Адже витвори народних митців варті того, щоб ними цікавитися, захоплюватися й пишатися.

Сподіваюся, що й вас, діти, ці речі не залишили байдужими, а змусили милуватися ними й пишатися своїм народом.

VI. Рефлексія

Першокласникам пропонується уявити себе в ролі якого-небудь народного майстра і «виготовити» (намалювати) певний виріб: вишиванку, писанку, народну іграшку, предмет глиняного посуду тощо. Учні отримують папір та олівці й виконують

завдання в супроводі українських мелодій. (Наприклад: «Два кольори», музика О. Білаша, слова Д. Павличка; «Пісня про рушник», музика П. Майбороди, слова А. Малишка.)

По закінченні малювання бажаючі школярі можуть презентувати свої роботи.



Категорія: 1 Клас Виховна година | Додав: SYLER (30.12.2013)
Переглядів: 3343 | Рейтинг: 0.0/0

Можливо вам також будуть цікаві наступні конспекти:
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.


Зареєструватися
Реклама
Статистика

Онлайн всього: 3
Гостей: 3
Користувачів: 0

Сьогодні до нас завітали:


Яндекс.Метрика
  Рейтинг@Mail.ru