Форма входу

Зареєструватися
Реклама
Сертифікат


Чия відвага, того й перевага

ТЕМА 10. Чия відвага, того й перевага

Мета: виховувати в дітей сміливість, упевненість у собі, прагнення долати свої страхи, не боятися відстоювати власну точку зору; формувати шанобливе ставлення до мужніх людей, до славних подвигів українського народу в минулі часи.

Обладнання: сюжетні картинки за темою заняття (на дошці); аудіоапаратура.

ХІД ЗАНЯТТЯ

I. Організаційний момент

Класовод. Вітаю вас, друзі. Сядьте, будь ласка, рівненько й уважно подивіться на дошку. Які цікаві там малюнки!

II. Розкриття теми заняття

Класовод. На них ви бачите багатьох людей: і наших древніх пращурів — козаків, і сучасників — пожежних, міліціонерів, рятівників... На перший погляд між ними мало спільного, правда? (Так.) Але насправді всіх цих людей об’єднує одна важлива якість: вони мають такі чесноти, як сміливість, відвага й мужність. Які всі ці люди? (Сміливі, відважні, мужні, безстрашні.)

III. Повідомлення теми й мети

Класовод. Правильно. Саме про ці риси ми й поговоримо сьогодні. Ажде ви знаєте, що сміливість та відвага потрібні не тільки воїнам та тим, чия робота пов’язана з ризиком, але й кожній людині, якого б віку вона не була. Сьогодні ви спробуєте самі стати сміливішими, впевненішими в собі. Адже мужня, відважна вдача, без сумніву, варта поваги.

IV. Подання нових знань

 Бесіда «Сміливість — важлива чеснота»

Класовод. Скажіть, хто з вас не мріє стати сміливим і вольовим, як персонажі улюблених казок, кінофільмів та мультиків?

Український народ віддавна ставився з великою пошаною до багатирів, героїв-козаків, наділяючи їх не лише відвагою, але й кмітливістю та добротою.

Про сміливість і безстрашність складено чимало мудрих прислів’їв та приказок, наприклад: «Сміливого й куля не бере», «Сміливим відвага володіє», «Сміливий наскок — половина спасіння».

Як ви розумієте ці вислови? (Учні пояснюють зміст прислів’їв за допомогою вчителя.)

Недаремно вважають, що відвага прикрашає людину, адже сміливі люди здатні долати будь-які перешкоди, боротися з лихом, відстоювати свободу свого народу і Батьківщини. У наш час люди сміливої, відважної вдачі обирають мужні професії. Так, сміливість потрібна пожежним, щоб боротися з вогнем, щоб виносити з полум’я потерпілих від пожежі. Міліціонеру-слідчому теж не завадить сміливість: інакше він не зможе викривати злочини, ловити озброєних злочинців.

Ми шануємо мужніх, захоплюємося їхніми вчинками, іноді навіть трішки заздримо їм. А от боязкі, лякливі люди, навпаки, не викликають поваги. Про них і прислів’я складено відповідні: «Лякана ворона і куща боїться», «Сміливий, як жаба: з маху та у воду». Про яку ваду розповідається в цих висловах? (Про боягузтво.)

Обговорення психологічних ситуацій

Класовод. Боягузтво, діти, буває різним. І дуже часто воно полягає в тому, що ми боїмося зізнатися в негарному вчинку. Наприклад, так, як герой наступного віршика.

Ситуація 1

Учитель читає першокласникам вірш.

 Не хочу бути боягузом

 У мене нема для сміливості сил

 Зізнатись у тім, що я вазу розбив.

 Так лячно мені... Я принишк і трясусь...

 Напевне, я просто страшний боягуз!

 І так мені прикро, так зле у цей час...

 Матуся ж мені говорила не раз:

 «Квартира — не місце для гри у м’яча!»

 А я — не послухав та й гратись почав...

 Біди я накоїв, відчуваю вину,

 Боюсь... Що робити тепер, не збагну!

 Ну як же вчинити, ну хто б підказав,

 Щоб я боягузом себе не вважав?

Запитання до учнів

 • Як ви думаєте, чи дійсно цей хлопчик боягуз?

 • Які поради ви дали б хлопчику, щоб впоратися зі своїми негараздами?

 • Чи траплялися подібні випадки з вами? Що ви відчували?

Як ви чинили в таких випадках? Чи легко вам було зізнаватися в скоєному? Що ви відчували, все ж таки зізнавшись?

Під час обговорення педагог заохочує відвертість та ініціативу школярів.

Ситуація 2

На дитячому майданчику гралися у м’яч дошкільнята. Тут підійшов до них третьокласник Петько — високий, міцний. Він відібрав м’яча в малечі, високо підняв його над головою і, граючись, перекидав з руки в руку.

— Ну, хто м’ячика дістане? Той і гратися ним стане! — насмішкувато промовляв Петько.

Хлоп’ята підстрибували, намагаючись дотягнутися до м’яча, але вони були замалі, і їм це не вдавалось.

— А, зрозуміло, ніхто не дістане! Ха-ха-ха! — зухвало зареготав Петько, глузуючи з малюків.— Значить, м’ячик мій!

У цей час повз них проходили два други-першокласники — Максимко й Толик. Максим, хоча був набагато нижчий за Петька, рішуче підійшов до нього і твердо промовив:

— Ану віддай м’яча малюкам!

— Ще чого! — нахабно заявив Петько, задерши носа.— Не віддам! І взагалі...

Але Максимко не дав хлопцеві договорити: він раптово підскочив, швидко вихопив м’яча з Петькових рук і кинув його дітлахам.

Толик спостерігав за цим, стоячи осторонь. Йому не хотілося втручатися у сварку. Але тут присоромлений Петько кинувся до Максима з кулаками, і Толик став поруч зі своїм товаришем. Вийшло, що Петько отримав відсіч від першачків, які були меншими і слабшими за нього, але виявилися дружними й сміливими. Хлопець спересердя плюнув і пішов геть.

 • Як ви думаєте, хто з хлопчиків зробив сміливий вчинок?

 • Як Толик проявив сміливість у цьому випадку?

 • Чому вчинки першокласників можна вважати сміливими?

 • Розкажіть, як би ви вчинили на місці Максима та Толика:

зробили б так само, як ці хлопчики, побоялися б втрутитися,

покликали б на допомогу когось із дорослих, інший варіант.

Ситуація З

Вітько сперечався з друзями про те, що залізе на самий вершечок старої яблуні. Товариші застерігали хлопчика, що не слід цього робити, адже можна впасти. Але Вітько задер носа: «Якщо ви боягузи, то й не лізьте, а от я сміливий, зараз самі побачите!»

Високо забрався хвалько. Та раптом нога хлопчика зіслизнула з гілки, і Вітько мало не полетів стрімголов униз. «Сміливець» учепився за гілку та так і просидів цілу годину — доти, доки пожежні не приїхали з драбиною та не зняли його. Вітько, похнюпившись, пішов додому.

Запитання до учнів

 • Чи можна, на вашу думку, вважати Вітька сміливцем?

 • Що насправді показав своїм вчинком Вітько — відвагу

чи нерозсудливість? Доведіть свою думку.

Класовод. Вважають, що сміливість та відвага — чесноти, що були притаманні нашому українському народові ще з часів сивої давнини. Зараз ми полинемо у древні часи нашої Батьківщини...

Учитель пропонує першокласникам послухати українську легенду.

Виклад народної легенди «Заснування Києва»

Був собі колись дуже жорстокий і жадібний князь. Тяжко працювали на нього люди і вдень, і вночі, а собі за це майже нічого не мали, жили в злиднях.

Довго терпів бідний люд знущання свого правителя, та врешті-решт не схотіли більше коритися і вигнали княжих намісників. Розлютився князь, зібрав величезне військо, щоб скорити непокірних селян. Аж тут став народ на свій захист — від малого до старого.

Та де ж у простих орачів зброя? Довелося повстанцям виходити на бій з тим, що було, — з лопатами, киями, сокирами, серпами. І так багато зібралося бідного люду, так відважно він боровся за своє щастя і волю, що не витримало князівське військо, розбіглося.

Погнали повстанці ворогів через гори, ліси та доли. Нарешті дісталися берега Дніпра і там здобули перемогу.

Після бою поскидали орачі свої киї в одну купу, і стала вона такою великою, що тих київ вистачило на будування цілої фортеці. Так люди і вчинили— побудували міцну фортецю.

Отже, і місто, яке згодом з’явилося на місці цієї фортеці, назвали Києвом.

Класовод. Ось якими мужніми й відважними були наші пращури. Якби не сміливість і безстрашність нашого народу, не була б наша Вітчизна нині незалежною, вільною та щасливою.

Колись ви виростете і, може, теж оберете яку-небудь мужню професію.

Але місце мужності і сміливості можна знайти в житті й зараз. Вона починається із зовсім незначних, на перший погляд, вчинків.

Поговорімо про них!

Тест «Чи сміливий ти?»

Учитель пропонує школярам обрати відповідь із запропонованих варіантів і пояснити її.

 1. Під час прогулянки у дворі ви загубили рукавичку (вона випала з кишені). Як ви вчините?

а) Розповісте мамі, що загубили рукавичку і не змогли її знайти.

б) Скажете, що рукавичка залишилася у вашої подружки, адже боїтеся, що мама пошле вас її шукати, а на вулиці вже сутеніє.

в) Скажете, що десь загубили рукавичку, і пошукаєте її завтра.

 2. Ви бачите, що дівчатка зі старшого за вас класу ображають свою однокласницю (глузують з неї, штовхають). Дівчинка плаче. Як ви вчините?

а) Негайно повідомите про побачене когось із вчителів, покликавши на допомогу.

 б) Відійдете вбік — вас це не стосується.

 в) Підійдете до дівчат і суворо попросите їх припинити ображати однокласницю, заступитеся за неї.

Учні висловлюють свої міркування. Учитель допомагає їм прийняти правильне рішення.

V.Підсумки заняття

Класовод. Не кожна людина від природи наділена мужністю й відвагою: ці якості в собі треба виховувати, працюючи над собою. Тож намагайтеся долати свій страх, старайтеся зростати вольовими, рішучими, готовими допомогти іншим. Не будьте байдужими до чужих проблем — будьте щирими, адже чуйність та чесність завжди йдуть поряд зі справжньою мужністю.

І, повірте, тоді ви дійсно будете достойними наших славних відважних пращурів — українських козаків.

Звучить фрагмент пісні «Ой на горі та женці жнуть». Першокласники підводяться і марширують на місці під музику, уявляючи себе сміливим козацьким військом.



Категорія: 1 Клас Виховна година | Додав: SYLER (30.12.2013)
Переглядів: 3978 | Рейтинг: 5.0/1

Можливо вам також будуть цікаві наступні конспекти:
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.


Зареєструватися
Реклама
Статистика

Онлайн всього: 9
Гостей: 9
Користувачів: 0

Сьогодні до нас завітали:


Яндекс.Метрика
  Рейтинг@Mail.ru