Форма входу

Зареєструватися
Реклама
Сертифікат


Ми — маленькі українці

ТЕМА 5. Ми — маленькі українці

Мета: закріпити і збагатити уявлення першокласників про Батьківщину, виховувати громадянські й патріотичні почуття: любов до Вітчизни, гордість за свій народ.

Обладнання: плакати із зображеннями державних символів України; сюжетні ілюстрації на національну тематику; слайд або світлина з видом Києва; українські костюми для дітей; аудіоапаратура; штучні квіти.

Попередня робота: кілька учнів за допомогою класовода готують

виразне читання напам’ять тематичного віршованого матеріалу.

ХІД ЗАНЯТТЯ

На дошці розміщують плакати із зображеннями українських державних символів та відповідний ілюстративний матеріал.

I. Організаційний момент

Класовод. Пролунав дзвоник — і ми знову зібралися в нашій затишній класній кімнаті. Сьогодні ми поговоримо про важливе й цікаве для кожної людини.

Я надзвичайно, друзі, рада Дитячі бачить оченята —

Як сяють вони ясно в вас!

Застиг в очікуванні клас:

Чекають з нетерпінням діти:

Про що ж розмова нині піде?

II. Розкриття теми заняття

Класовод. А піде вона, діти, про те, що об’єднує нас усіх. Це наша Батьківщина — край, де ми народилися й живемо, земля наших батьків і прадідів, держава, що має багату історію та чудові традиції. Це Україна.

III. Повідомлення теми й мети

Класовод. Отже, сьогодні ми говоритимемо про Вітчизну. А як ви вважаєте, без чого не може існувати жодна країна? (Діти висувають припущення.) Правильно, у світі немає жодної держави без народу. Тобто Україна — це не тільки мальовничі й родючі землі, але й усі люди, що населяють їх.

Кожний з вас — українець, і вам усім обов’язково належить знати, якого ви роду-племені та, звісно, пишатися ним.

IV. Подання нових знань

Класовод. Хоча ви ще першокласники, та, певне, вже з дошкільних років вам відомо, що ви діти... Які? (Українські.) Правильно. До сьогоднішнього заняття наші маленькі україночки та українці підготували невеличку літературну композицію про рідний край і наш народ. Послухаймо ж її.

Звучить урочиста, піднесена народна мелодія (наприклад «Козацький марш»).

Літературна композиція

До дошки виходять учні-читці в українському національному вбранні (дві дівчинки і два хлопчики).

Класовод (до одного із читців)

 Хто ти, хлопчику маленький?

1-й учень

 Син я України-неньки,

 Українцем я зовуся,

 Тою назвою горджуся!

 Тихі зорі, ясні води —

 Моя Україна,

Дзвін шабель, пісні, походи,

 Пісня солов’їна.

Класовод (до дівчинки)

 Хто ти, дівчинко-дитинко?

1-ша учениця

 Я — маленька українка:

 Щиро рідний край люблю я,

 Палко свій народ шаную,

 Тим пишаюсь неодмінно,

 Що я — донечка Вкраїни.

2-й учень

 У всьому світі — кожен зна —

 Є Батьківщина лиш одна.

 І в нас вона одна-єдина:

 Це наша славна Україна.

2-га учениця

 Україна — це країна Козацького роду,

 Мати вільних українців —

 Древнього народу.

1-й учень

Українці — мужні й сильні, Наше небо чисте,

А наш прапор — жовто-синій, Герб — тризуб злотистий.

1-ша учениця

 Українці — кожен знає —

 Добрі, працьовиті,

 Що родились ми в цім краї,

 Пишаймося, діти!

2-й учень

 Українське щире слово,

 А прислів’я — влучне,

 Наша українська мова Багата, співуча.

2-га учениця

 Всі гостинні, дуже мудрі,

 Сміливі, відважні —

 Ось які вкраїнські люди,

 Вам це кожен скаже!

Класовод

 А вкраїнські наші діти —

 Наче пишні в лузі квіти,

 Ясноокі та вродливі,

 Дуже чемні та кмітливі!

Учитель дякує читцям за виступи і просить зайняти свої місця.

Класовод. А ще українців називають надзвичайно співучою нацією. І зараз у нашому класі пролунає гарна пісня про вас — українських діток. Я прошу дуже уважно її послухати і спробувати тихенько підспівати два останні рядочки кожного куплету — вони повторюються двічі.

Звучить запис пісні «Ми роду козацького діти» (музика В. Залеського, слова Д. Комілевської).

 Ми любимо сонце і квіти,

 І сонце нам шле свій привіт.

 Ми — роду козацького діти,

 Землі української цвіт.

В яку б не пішли ми дорогу,

Ти, пісне, над нами злітай,

Крокуючи гордо і в ногу,

Ми славимо рідний наш край.

Наш приятель — сміливий вітер,

Відвага — це наш заповіт.

Ми — роду козацького діти,

Землі української цвіт.

Бесіда «Про український народ»

Класовод. Справді, діти, нам дуже пощастило, що ми належимо до величного народу. Українці мудрі й відважні, майстровиті й творчі. Українські козаки прославили наш народ своїми подвигами, будівельники — величними древніми спорудами, золотоверхими храмами; українські митці — знаменитими вишиванками, гарними піснями і мудрими казками.

Українці славні в усьому світі своєю гостинністю, працьовитістю. Наша Батьківщина дала світові багато видатних людей: поета і художника Тараса Шевченка, гетьмана Богдана Хмельницького, художницю Катерину Білокур... Зараз ви ще маленькі, але згодом, може, хтось із вас стане відомим у всьому світі і теж прославить Україну своїми справами, творчістю чи науковими відкриттями.

Наші символи — золотий герб-тризуб і синьо-жовтий прапор. Тризуб — символ козацької влади, свободи й незалежності, а прапор нагадує синє небо над українською землею і жовті хлібні лани нашого краю.

Гра «Мій український народ»

Дітям пропонують дібрати якомога більше слів-ознак для характеристики свого народу. Усі бажаючі відповідають з дозволу дорослого, підводячись із місця. Кожен гравець, що дав правильну відповідь, отримує один бал (учитель дає цій дитині штучну квіточку).

Правило гри: одне й те саме слово двічі називати не можна.

По закінченні гри підраховують, у кого зі школярів букет найбільший, — цих учнів оголошують переможцями.

Мовленнєвий матеріал для гри

Мій народ творчий, доброзичливий, приязний, гостинний, веселий, кмітливий, розумний, мудрий, древній, вродливий, сміливий, мужній, відважний, героїчний, працьовитий, роботящий, майстровитий, козацький, співучий, щирий, завзятий, миролюбний, гордий, вільний, щасливий.

Протягом гри класовод за необхідності може допомагати дітям навідними запитаннями. Наприклад: «Українці гордяться своїм краєм?» (Так!) «Значить, у нас який народ?» (Гордий.)

Класовод. Справжній українець повинен змалку знати символіку своєї Батьківщини, цікавитися рідним краєм, його визначними місцями, природою, минувшиною, історією та подіями сьогодення. Зараз, діти, я пропоную вам узяти участь у пізнавальній вікторині.

Вікторина «Люби і знай свій рідний край!»

Запитання для вікторини

 1. Які символи має наша держава? (Герб, прапор, пісню-гімн.)

 2. Скільки кольорів має український державний прапор? (Два.)

 3. Які ці кольори? (Синій та жовтий.)

 4. Як ми називаємо український герб? (Тризуб.)

 5. Як називають наших пращурів, що боролися за свободу українського народу? (Козаки.)

 6. На чому їздили козаки? На чому плавали? (На конях, на човнах «чайках».)

 7. Який предмет національного вбрання носять українські дівчата? (Віночок.)

 8. Як називається столиця України? (Київ.)

 9. Які природні місцевості є в Україні? (Ліси, степи, лани, луги, гори, річки, озера, моря.)

10. Пригадайте відомі вам українські народні казки.

11. Назвіть українські народні пісні, які ви знаєте.

12. Назвіть знайомі вам українські прислів’я або приказки.

(Відповідаючи на 10-12 запитання, діти наводять приклади

2-3 фольклорних творів.)

По закінченні вікторини педагог відзначає найбільш активних та кмітливих учасників.

 Класовод

 Українські наші діти Не тільки кмітливі,

 Але дуже заповзяті,

 Веселі, грайливі.

Щойно ми пригадали українські казочки, пісні та прислів’я. А тепер настав час розважитися — пограти в українську народну дитячу гру!

Рухлива народна гра «Віночок»

Діти стають у шеренгу, узявшись за руки. Перша пара гравців піднімає вгору руки, утворюючи «ворота», а остання пара проходить між ними, стає попереду, також піднімає руки, і за ними ідуть наступні гравці. Так вони проходять під руками третьої пари, четвертої і т. д. Таким чином, пари ніби «переплітаються» у вінок. Кожен гравець кладе ліву руку на плече сусіда праворуч. Решта гравців також переплітають руки. Потім усі діти ведуть хоровод, співаючи:

 Ой нумо-нумо В плетеного шума!

 Як наша мати Буде розплітати?

 Розплетися, шуме,

 Розплетися!

 Хрещатий барвінку,

 Розстелися!

Коли приспівка закінчується, хоровод розривається, і знову утворюється шеренга. Один із гравців (ведучий), проходячи з протилежного боку під руками усіх пар, кожного разу забирає із собою по одному гравцю. Останнього учасника гри діти оточують щільним колом, вигукуючи: «Горю, гор!»

По закінченні гри класовод просить учнів повернутися на свої місця.

V.Підсумки заняття

Класовод. За хвилину наше заняття закінчиться. Завершуючи його, мені хотілося б прочитати вам віршик. Він називається

«Моя Україна». Ці святі слова в тексті вірша повторюються після кожного його рядка. Я думаю, що ви їх залюбки промовите разом зі мною — щиро, з любов’ю, урочисто й виразно.

Педагог декламує вірш, а учні щоразу промовляють хором слова «Моя Україна».

М. Чумарна Моя Україна

Сонце в небі і зоряна ніч солов’їна — Моя Україна.

Мамина пісня і мамина тиха сльозина — Моя Україна.

Батькове слово і врода небесна калина — Моя Україна.

Слово молитви і лагідний усміх дитини — Моя Україна.

Звучить фрагмент державного гімну. Школярі підводяться і слухають його, поклавши праву руку на серце.

Класовод. Бажаю вам нести по життю звання українця із честю й гордістю. На все добре, діти!



Категорія: 1 Клас Виховна година | Додав: SYLER (30.12.2013)
Переглядів: 11301 | Рейтинг: 0.0/0

Можливо вам також будуть цікаві наступні конспекти:
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.


Зареєструватися
Реклама
Статистика

Онлайн всього: 10
Гостей: 10
Користувачів: 0

Сьогодні до нас завітали:


Яндекс.Метрика
  Рейтинг@Mail.ru