Форма входу

Зареєструватися
Реклама
Сертифікат


Ми стали школярами

ТЕМА 2. Ми стали школярами

Мета: формувати загальне уявлення першокласників про права та обов’язки учня школи, уточнити поняття про правила поведінки школяра; виховувати цікавість до шкільного навчання і приладдя учня, підтримувати бажання бути старанними, уважними.

Обладнання: портфелі, школярське приладдя (підручники для першого класу, зошити, альбоми для малювання, пенал з необхідними речами, набори олівців тощо); аудіоапаратура.

Попередня робота: перед проведенням заходу класовод розучує з дітьми (7 учнів-читців) напам’ять тематичні віршики.

ХІД ЗАНЯТТЯ

 I. Організаційний момент

 Класовод. Діти, ще зовсім недавно ви відвідували дитячий садочок. До вас звертались: «малюки», «дошкільнята». Але тепер у вашому житті з’явилося багато нового й цікавого. Хто скаже чому? (Тому що тепер ми ходимо до школи.) Правильно.

 II. Розкриття теми заняття

 Класовод

Ви дорослішими стали,

Ви уже попідростали,

 Час навчатися настав,

 До школярських братись справ,

 Всі ви, діточки, віднині —

 У шкільній нашій родині,

 І відомо дітворі,

 Що тепер ви — школярі.

Про кожного з вас, діти, зараз можна з гордістю сказати: «Це — школяр, учень школи, першокласник».

III. Повідомлення теми й мети

Класовод. Саме цій темі й буде присвячена наша сьогоднішня година спілкування. Бути школярем — не так просто, але дуже почесно. Кожний учень школи має жити за шкільними правилами, він має свої права та обов’язки і поводитися у школі повинен не абияк, а так, як належить справжньому школяреві. Про це, діти, ви зараз і довідаєтеся. Тож будьте уважними та пильними й постарайтеся добре-добре запам’ятати все, про що ви сьогодні дізнаєтеся.

IV. Формування нових знань

 Усний журнал «Ми — першокласники-школярики»

Класовод. Що ж це значить — бути справжнім, гарним школярем? Про це, діти, вам розповість наш усний журнал. Не той, що лежить на моєму столі і в якому записані ваші імена та прізвища, ні.

 Журнал цей зовсім не такий:

 Інформаційний, ігровий,

 Він не паперовий і не ілюстрований,

 Та дуже цікавий, веселий, віршований.

 Хто віршики вивчити добре зумів Про вас, першокласників, про школярів,

 Той буде мені помагати:

 Вже час ці вірші розказати!

Перша сторінка — «Віршована»

Звучить мелодія пісні «Учать в школі». До дошки виходять учні-читці, шикуються в ряд і декламують тематичні віршики.

1-й учень

3-й учень

4-й учень

5-й учень

6-й учень

7-й учень

Я щасливий, як ніколи,— Час настав прекрасний,

Бо тепер я учень школи,

Я вже першокласник.

Рано встати, швидко вмитись Має учень кожен,

Бо у школу запізнитись, Знають всі, не можна.

Хочу я, звичайно, стати Школярем сумлінним, Прагну гарно я навчатись — Тільки на «відмінно».

Має бути точним токар,

А козак — відважним. Школяреві ж на уроках Бути слід уважним.

Пильно слухатиму, певне, Вчительку свою я,

Аж допоки на перерву Дзвоник не почую.

На перерві учням-дітям Слід відпочивати Та про чемну поведінку Треба пам’ятати.

Тим, що стали школярами, Варто нам пишатись:

Адже в дуже гарній школі Маємо навчатись!

 Класовод

 Розповіла вам дітвора

 (Слід зауважить — правильно!)

 Про правила для школяра —

 Важливі дуже правила.

 Я перевірю залюбки Вправно і до діла,

 Чи добре наші діточки Усі їх зрозуміли?

Друга сторінка — «Ігрова»

Гра «Школярські правила: не можна чи треба?»

Дітям пропонують завершити розпочаті педагогом речення словами «не можна» або «треба».

Мовленнєвий матеріал для гри

Якщо ти школяр, то спізнюватися в школу, на уроки ... (не можна).

Приходити до школи вчасно завжди ... (треба).

Бути недбалим, не виконувати старанно шкільні завдання ... (не можна).

Бути сумлінним і старанним школярем, звичайно ж, ... (треба).

Бути уважним на уроках, слухати розповідь учителя кожному учню ... (треба).

Відволікатися, заважати однокласникам, вертітися або «ловити ґав» на уроках ... (не можна).

Якщо урок добіг кінця і дзвоник покликав на перерву, то відпочивати ... (треба).

Під час відпочинку на перерві пустувати й бешкетувати ... (не можна).

Школяреві завжди поводитися чемно та ввічливо ... (треба).

Класовод. Молодці, діти! (Дістає і показує учням школярський портфель.) Раніше, коли ви ходили до дитсадка, вашими друзями були іграшки: ляльки, машинки, м’ячики... А от у школярів інший товариш і супутник.

 Це не іграшка-метелик Чи ведмедик Умка,

 А учнівський твій портфелик —

 Це школярська сумка.

У кожного з вас, діти, є власна сумка школяра — учнівський ранець або портфель. Звісно, ви знаєте, що до нього складають усе приладдя, необхідне для школяра. Адже шкільне навчання неможливе без розумного підручника, зошитів, пенала.

Гра «Школярське приладдя: речі зайві й необхідні»

Класовод. Цей портфель, діти, належить одному не дуже розумному й досвідченому школярику. То Івасик-Телесик; як і ви, цього року він прийшов до школи вперше. Але на відміну від вас Івасик ще не запам’ятав, які саме речі кладуть до портфеля, ідучи до школи. Тому й поклав сюди дещо зайве, зовсім не потрібне для школяра. Звичайно, чіпати речі інших та заглядати в чужі портфелі в жодному разі не можна. Але Івасик сам попросив нас допомогли йому розібратися зі школярським приладдям.

Отже, до справи!

Діти по черзі підходять до портфеля, який учитель ставить перед ними на стіл. Кожна дитина витягає з портфеля один предмет, називає його і з’ясовує, потрібна ця річ учневі чи ні. Залежно від цього діти кладуть школярське приладдя праворуч від портфеля, а зайві речі — ліворуч, коментуючи свої дії.

Після цього учні підводять підсумки:

 — першокласникам потрібні підручники («Буквар» і «Математика»), зошити (у лінійку і клітинку), пенал з ручкою, простим олівцем і гумкою, лінійкою, альбом для малювання, кольорові олівці;

 — зайвими є лялька, ліхтарик, стрічка, іграшкова машинка, коробка сірників, губна помада тощо.

Наприкінці гри діти кладуть у портфель потрібні для шкільного навчання речі, а зайві лишають на столі. Після цього педагог пропонує двом-трьом учням показати вміст своїх портфелів та аналогічно розповісти про нього.

Третя сторінка — «Загадкова»

Класовод

 А зараз настала загадок пора —

 Про школу вони та життя школяра.

 Вас прошу, хлоп’ята-дівчатка,

 Послухайте-но ці загадки І, марно не гаючи часу, їх всі відгадайте одразу!

Педагог виразно читає віршовані загадки, а першокласники відгадують їх.

Хто щоранку жвавим кроком Йде до школи на уроки,

Має зошити й буквар,

Зветься гордо той ... (школяр).

Хто дуже важливу професію має, Школяриків-діток у школі навчає,

Заходить ще зранку завжди він у клас І дуже привітно вітає всіх вас,

Говорячи: «Добрий день, діти!»

Всі учні вже знають — це ... (вчитель).

Риби вчаться плавати в ріці,

І польоту в небі вчаться бджоли,

А от школярі, звичайно, всі Набувають знань у рідній ... (школі).

Звучить, видзвонює, лунає,

То на перерву відпускає,

То кличе учнів на урок.

Хто ж це такий?

Шкільний ... (дзвінок).

Він є у Валі та Андрійка,

Бува в клітинку та лінійку,

У нім писати вчиться кожен,

Ні, не підручник це, а ... (зошит).

Є книг багато — радісних, печальних,

Товстих, тонких, барвистих, наче жар.

Але одна усім книжкам начальник.

І звуть її по-простому — ... («Буквар»),

Четверта сторінка — «Пісенна»

Класовод пропонує дітям послухати фонограму фрагмента запису пісні «Школярський марш» (музика Я. Ярославенка, слова П. Кирчіва).

 Школяре, школяре, чоло догори,

 Най око і серце радіє.

 Ще поки школяр, хто не знає журби,

 Бо школа нам щастя леліє.

Першокласники прослуховують запис кілька разів, разом з педагогом повторюють слова пісні, а потім хором підспівують, підвівшись і маршируючи на місці.

V. Підсумки заняття

Класовод. Молодці, діти. Отже, ви стали школярами. Я ще раз вітаю всіх вас із цією знаменною подією. Сподіваюся, що кожний буде учнем старанним та сумлінним, допитливим та цікавим, дбайливим та уважним. Нехай кожен хлопчик і кожна дівчинка нашого класу впродовж усіх наступних шкільних років несе почесне звання школяра гордо, з радістю, з гідністю! Адже тепер школа — ваша друга рідна домівка, у стінах якої ви маєте вирости і стати справжніми людьми — розумними, чуйними та освіченими. У добру ж путь, діти, по шкільній Країні Знань! І хай на цьому шляхові кожному з вас обов’язково пощастить!

VI. Рефлексія

Учитель вмикає музичний супровід (тиха, спокійна мелодія). Він пропонує дітям узяти олівці й виконати в альбомі малюнок олівцями на тему «Я — школяр».

По закінченні малювання діти за допомогою дорослого організовують виставку своїх малюнків.



Категорія: 1 Клас Виховна година | Додав: SYLER (30.12.2013)
Переглядів: 2101 | Рейтинг: 0.0/0

Можливо вам також будуть цікаві наступні конспекти:
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.


Зареєструватися
Реклама
Статистика

Онлайн всього: 17
Гостей: 17
Користувачів: 0

Сьогодні до нас завітали:
ninel

Яндекс.Метрика
  Рейтинг@Mail.ru