Форма входу

Зареєструватися
Реклама
Сертифікат


Секрети вихованої людини. Бал ввічливості

УРОК 14

Варіант 1

Тема. Секрети вихованої людини. Бал ввічливості

Мета: узагальнити знання учнів про секрети вихованої людини, про правила поведінки вдома, у школі, в громадських місцях; спонукати до піклування про рідних, близьких, оточуючих; виховувати любов та пошану до оточуючих людей.

Обладнання: картки зі словами ввічливості; ілюстративний матеріал, прислів’я.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

Учитель

Усміхнися сонечку:

«Здрастуй, золоте!»

Усміхнися квіточці —

Хай вона цвіте!

Усміхнися дощику:

«Лийся, мов з відра!»

Друзям усміхнися,

Побажай добра.

II. Вивчення нового матеріалу

— «Доброго ранку!» — кажете ви мамі з татом, коли прокидаєтесь, учителеві, коли він заходить до класу.

«До побачення!» — кажете ви, коли йдете зі школи додому. «Дякую», «Спасибі» — щиро промовляєте за зроблену вам послугу. І всім од тих слів стає приємно і втішно.

Читання вірша «Чарівні слова».

До всіх сердець, як до дверей,

Є ключики малі.

І кожен легко підбере,

Якщо йому не лінь.

Ти друже, мусиш знати їх,

Запам’ятати не важко.

Маленькі ключики твої —

«Спасибі» і «Будь ласка».

— Сьогодні ми поговоримо з вами про те, як учні повинні поводитися з дорослими, товаришами, учителями, батьками, сторонніми людьми, тобто про ввічливість.

Що, на вашу думку, означає слово ввічливість?

— Є такі слова дуже важливі, вагомі — Батьківщина, Україна, мир. Є рідні та близькі — мама, тато, бабуся, дідусь, брат, сестра. А ще є ввічливі слова, які називаються чарівними. Які ви знаєте ввічливі слова?

— Чому люди починають свій день словами «Доброго ранку»; «Доброго дня»? Чому їх називають словами ввічливості? Для чого використовують?

— Ввічливість — це насамперед мистецтво людського спілкування. Ввічливість — це вміння делікатно, люб’язно ставитись до людей, які вас оточують. Уміння поводитись залежно від вимог, конкретних обставин.

1. Читання оповідання В. Сухомлинського «Для чого кажуть спасибі»,

Дрімучим лісом йшли два мандрівники — Дідусь і Хлопчик. Було

жарко, мандрівникам хотілось пити.

Нарешті вони прийшли до струмочка. Тихо дзюрчала холодна вода. Мандрівники нахилилися напитися.

Дідусь сказав: «Спасибі тобі, струмок».

Хлопчик усміхнувся.

— Чому ти усміхаєшся, хлопче? — запитав Дідусь.

— Навіщо Ви, Дідусю, сказали струмкові «спасибі»? Адже він не жива істота: не дізнається про Вашу подяку ,не почує ваших слів.

— Це так. Якби води напився вовк, він може й не дякувати. Ми ж не вовки, а люди. А знаєш, кого це слово вшановує, звеличає, підносить?

Хлопчик замислився. Він ще ніколи не думав над цією мудрою істиною. Тепер же був час подумати: шлях через ліс ще довгий.

— А ви як думаєте?

— Які слова ви промовляєте за зроблену вам послугу?

— Всім людям стає приємно й хороше від цих слів. Поміркуйте, чому?

2. Мандрівка в «Школу ввічливості».

— Як привітаються діти, коли вони зустрілися вранці? Вдень? Увечері?

3. Розповідь учителя з елементами бесіди.

— Кожна країна світу має свої традиції, звичаї у вихованні культурної поведінки. У різних країнах люди вітаються по-різному: українці зичать

один одному доброго ранку, дня, здоров’я. Англійці під час зустрічі запитують: «Як ви себе почуваєте?» Араби вітаються словами: «Мир тобі!» Саме це вітання найстаріше. Таке ж давнє, як і рукостискання. Адже потискали один одному руки ще наші далекі—далекі пращури. Бо як же інакше повідомити зустрічного, що ти з миром ідеш? Сказати? А якщо він мови твоєї не знає і не розуміє тебе? От і виходить, що вірніше всього показати руки: ось мовляв, немає у мене ні сокири, ні списа, і лука. Я — не ворог тобі, а друг. Рукостискання, щоправда, теж бувають різними. У Конго, наприклад, і досі вітаються двома руками. Це ще красномовніше: обидві руки без зброї. На островах Океанії потискають один одному середні пальці і злегка тягнуть кожен у свою сторону. Крім доброзичливості, вітання може передавати ще й особисті почуття до людини.

У знак особливої пошани в Японії низько-низько вклоняються, згинаючись удвоє, і присідають до землі, нахиливши голову. Індійці, склавши долоні, піднімають їх до обличчя. Араби прикладають до лоба й до серця руки й опускають їх з поклоном, ніби кажучи: «Думки мої, серце моє — все тобі!»

Ось, що таїться в простому вітанні!

— Як ви звертаєтесь до старших за віком, незнайомих, дітей, до вчительки?

— Пригадайте, як ваші мама і тато звертаються до своїх батьків — ваших бабусь і дідусів.

— Як ви звертаєтеся до бабусі та дідуся?

— З давніх-давен у нас в Україні було прийнято звертатися до батьків на «Ви».

4. Гра «Ми — ввічливі діти!» Учитель розповідає, а учні хором вставляють ввічливі слова.

• Мама послала Галинку до тьоті Олі за книжкою. Галинка постукала у двері, зайшла до хати і сказала... («Добрий день») Тьотя Оля саме відпочивала, дівчинці стало незручно і вона промовила... («Пробачте, будь ласка»). Тьотя Оля дала дівчинці книжку. Галинка сказала ...(«Дякую, до побачення») і пішла додому.

• Одного разу Тарасик поїхав автобусом до бабусі у село. В селі сів біля вікна і з цікавістю розглядав. На зупинці зайшла жінка з маленькою дівчинкою. Тарасик встав і сказав... («Сідайте, будь ласка»). Жінка дуже ввічливо подякувала Тарасикові...(«Спасибі»). Несподівано автобус різко загальмував. Тарасик мало не впав і сильно штовхнув якогось чоловіка. Чоловік хотів розсердитися, але Тарасик відразу ж сказав... («Вибачте, будь ласка!»)

— Отже, ввічливість — цінна риса людини. Але ввічливим бути не так вже й легко, цьому треба вчитися. Подивіться навкруги: і вдома, і на вулиці, і в школі нас оточують люди. Це ваші сусіди, вчителі, просто пере-

хожі, однокласники. З одними ви ділите свої радощі й печалі, з іншими — лише обміняєтеся кількома словами, з третіми — тільки привітаєтеся. Але в будь-якому випадку поводитися з усіма людьми, що вас оточують, необхідно культурно і ввічливо.

Адже часто можна зустріти дітей, які з одними людьми ввічливі, а з іншими — грубі, байдужІ. Чи можна таких дітей назвати ввічливими? Іноді діти поводяться неввічливо, тому що не знають, як правильно поводитися у тій чи іншій ситуації. Але є, на жаль, і такі, які не бажають бути ввічливими, вважають це непотрібним у життІ. Мені жаль таких дітей.

5. Практична робота

Розв’язування задач на ввічливість.

Задача 1. Одного разу учні першого класу зібралися на екскурсію. Анжеліка попросила Мар’яну: «Давай станемо з тобою у парі», Мар’яна подумала і відповіла: «Добре, тільки ти понесеш мою сумку». Анжеліку така відповідь образила.

— Чому Анжеліка образилася?

— Як би ви вчинили на місці Мар’яни?

Задача 2. Мама просить Миколку сходити у магазин. За це Мико-лка у мами вимагає морозиво. Мама просить змити підлогу, а Миколка за це просить відпустити його в кіно. Коли Миколку посоромили за його поведінку, він був дуже здивований. «Я ж усе роблю!» — обурено відповів він.

— А ви згодні з Миколкою? Чому?

— Що Миколка робить неправильно?

— Хто з вас теж так допомагає батькам?

III. Закріплення вивченого матеріалу

У клас заходить принцеса Ввічливість і звертається до дітей:

— Добрий день, дорогі діти. Сьогодні я вас запрошую на бал ввічливостІ. У нас панує добро, повага, порядок. Програма нашої зустрічі різноманітна. Ви повинні розповісти про правила поведінки людей.

1-й учень

В королівстві ми прижились,

Правил добрих ми навчились.

Ось послухайте ви їх І додержуйтесь усіх.

2-й учень. Перше правило: учитесь дуже старанно.

3-й учень. Друге правило: трудитись, батькам дома допомагати.

4-й учень

Бути чесним, справедливим Клас — за тебе, ти — за клас.

5-й учень

Мудре правило четверте:

Знай і друзям розкажи,

Наполегливо й уперто Економ і бережи Парту, книгу, кожну річ.

Берегти, любить природу —

Це наказ мого народу.

6-й учень

Гратися з товаришами І дружити з малюками.

Принцеса Ввічливість проводить гру «Сонечко».

— Я всім роздам промінчики від сонця. Ви будьте уважнІ. Тут є зайві промінчики.

Питання

• Ви прийшли до школи. Яке перше слово повинні сказати?

• Вам допомогли роздягнутися, повісити одяг. Що необхідно сказати?

• Ви йшли коридором і випадково когось штовхнули. Що потрібно сказати?

• Щоб вам із задоволенням допомогла людина, не слід забувати одне чарівне слово. Яке?

• Ви були в гостях. Вже зібралися додому. Що необхідно сказати?

• Яка буває посмішка?

Принцеса ВвічливостІ. А ви знаєте ціну посмішки? Вона нічого не коштує, але багато дає. Збагачує тих, кому вона призначена, не збіднюючи тих, хто її дарує. Лагідно усміхніться, адже від посмішки йде до всіх тепло.

Звучить пісня «Усмішка» (сл. М. Пляцковського, муз. В. Шаїнського).

IV. Узагальнення і систематизація знань

— Що таке ввічливість?

— Подумайте, кого із дітей нашого класу ми можемо назвати ввічливими?

— Подумайте, кому гце необхідно попрацювати над собою.

V. Підсумок уроку

— Про що говорили і де побували на уроці?

— Що нового дізналися?

— Над чим примусив вас замислитися урок?

— Які поради уроку ви будете використовувати в житті?

Хай оживає істина стара:

Людина починається з добра!

Іди по тій стежині, дитино,

Даруй любов і тепло,

І пам’ятай: ти — людина!

Вчись, думай, твори добро!



Категорія: 3 Клас Етика | Додав: SYLER (08.05.2014)
Переглядів: 578 | Рейтинг: 0.0/0

Можливо вам також будуть цікаві наступні конспекти:
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.


Зареєструватися
Реклама
Статистика

Онлайн всього: 11
Гостей: 11
Користувачів: 0

Сьогодні до нас завітали:


Яндекс.Метрика
  Рейтинг@Mail.ru