Форма входу

Зареєструватися
Реклама
Сертифікат


Спорідненість музики слов’янських народів

Урок № 21. Спорідненість музики слов’янських народів    
 

Вступ
Сьогодні ми продовжимо знаходити спільне в музиці слов’янських народів.
Послухайте музичний твір одного зі слов’янських народів і поміркуйте, музика якого народу прозвучала. Який жанр твору?

Слухання музики. Визначення твору
(Звучить коломийка)
Ми почули веселу, запальну коломийку. До речі, коломийка – це українська народна гуцульська пісня типу частівки.
Ми пам’ятаємо, що в коломийках стисло, але водночас дотепно й образно змальоване життя українського народу, його морально-естетичні погляди.

Слухання. Р. Щедрін. Концерт для оркестру «Пустотливі частівки»
У російського народу є музичні твори, схожі на коломийки. Їх називають частівками. Це російські народні пісні, які складаються з багаторазового повторення невеличких куплетів. За змістом частівки різні: від гострої сатири, пустотливого гумору до ліричних роздумів.
Ми знаємо, що інколи композитори звертаються до народної музики і використовують народні мелодії у своїх творах.
Видатний російський композитор Родіон Щедрін в інструментальному Концерті для оркестру спробував передати характерні особливості та настрій російських частівок. Він використав тему російської частівки і розвинув її у великий оркестровий твір.
Послухайте Концерт для оркестру „Пустотливі частівки” і зверніть увагу на виразну роль тембрів різних груп оркестру й окремих інструментів.
Аналіз прослуханого твору
У Концерті для оркестру Родіона Щедріна слід відзначити виразну роль тембрів різних груп оркестру (ударних і мідних духових), а також окремих інструментів.
Особливо виділяється труба, що виконує головну мелодію на фоні пустотливого «ухання» духових у низькому регістрі.

Розповідь про українські мотиви у творчості М. Глінки
Деяких композиторів надихає народна творчість не тільки свого народу, а й інших.
У 1838 році російський композитор Михайло Іванович Глінка здійснив велику подорож по Україні. Він побував у різних містах і селах, де слухав та вивчав українські народні пісні. Глінка був вражений красою української природи краю, милозвучністю мови, співучістю нашого народу.
„Обітована земля мого серця» – так називав Україну російський композитор. Тут він познайомився з українським поетом Віктором Забілою та написав на його вірші романси «Не щебечи, соловейку» та «Гуде вітер вельми в полі».

Демонстрація романсу „Гуде вітер вельми в полі”
Сьогодні ми познайомимося з одним з романсів на музику Михайла Глінки та розучимо його.
Послухайте романс «Гуде вітер вельми в полі» й скажіть, про що розповідається в ньому та які засоби музичної виразності використав композитор, щоб надати творові саме українського колориту.
У пісні розповідається про нелегку долю козака. Мелодія наспівна, широка, водночас журлива і стурбована.
Для неї характерний помірний темп, широке легато. Здається, ніби вітер гойдає козака, хоче його заспокоїти та доля не дозволяє це зробити.
Розучування романсу „Гуде вітер вельми в полі”
Караоке. Романс „Гуде вітер вельми в полі”
Підсумки уроку
Сьогодні ми дізналися, що у своїй творчості композитори часто використовують мелодії народних пісень. Крім того, ми відкрили ще одну сторінку творчості російського композитора Михайла Глінки, на яку вплинула саме українська народна музика.
 



Категорія: 4 Клас Музичне мистецтво | Додав: SYLER (10.05.2014)
Переглядів: 1009 | Рейтинг: 0.0/0

Можливо вам також будуть цікаві наступні конспекти:
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.


Зареєструватися
Реклама
Статистика

Онлайн всього: 6
Гостей: 6
Користувачів: 0

Сьогодні до нас завітали:


Яндекс.Метрика
  Рейтинг@Mail.ru