Форма входу

Зареєструватися
Реклама
Сертифікат


Тренувальні вправи на побудову речень з прикметниками, визначення відмінків прикметників у реченнях. (Вправи 249-252.)

Тема: Тренувальні вправи на побудову речень з прикметниками, визначення відмінків прикметників у реченнях. (Вправи 249-252.)

Мета: Закріплювати знання учнів про відмінювання прикметників; удосконалювати вміння визначати відмінок прикметників у реченнях та добирати синоніми до них, а також сприймати на слух незнайомий текст і розуміти його; розвивати зв'язне мовлення учнів; виховувати любов до природи.

Обладнання: Мовний матеріал, вірші про зиму, загадки.

ХІД УРОКУ

І.Організація класу до уроку.

II. Перевірка домашнього завдання. (Вправа 248.)

— Який тип поданого тексту—художній чи науковий? Чому ви так вважаєте?

— Прочитайте виписані з тексту сполучення прикметників з іменниками та їх розбір за зразком підручника.

III. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Каліграфічна хвилинка.

В в в 3 з в зн ння знання

У великому знанні — велика мудрість.

— Як ви розумієте зміст прислів'я?

— Вимовте звуки у слові знання. Якими буквами вони позначені на письмі?

— Розберіть подане прислів'я за частинами мови.

2. Оголошення теми і мети уроку.

3. Робота з підручником.

а) Добір синонімів до прикметників. (Вправа 249.)

б) Творення прикметників і розбір за будовою. (Вправа 250.)

Цемент — порошкоподібна речовина, що використовується у будівельній справі. Блоки з цементу.

4. Творча робота.

— Спишіть, розкриваючи дужки.

— Позначте закінчення прикметників.

Тихий-тихий зимовий ранок. Нечутно ходить Дід Мороз і сам милується власною майстерністю. На кущах глоду порозвішував (тонка) мереживо. Гілки черемхи прикрасив (добірний) намистом. Немало трудився він і біля сосен. Торкнувся (запашна) глиці й (ніжне) серпанком оповив крони. І зараз усі сосни мов купаються в (білий) мареві. А верховіття тане в просторі (срібне) неба.

(За Г. Демченко)

— Над прикметниками надпишіть відмінок.

1 варіант — у перших трьох реченнях.

2 варіант — у трьох останніх реченнях.

Фізкульхвилинка.

5. Розвиток зв'язного мовлення (за вправою 252).

а) Розгляд картини зимової природи.

б) Складання усного опису зимової природи.

в) Запис складного опису.

Зразок твору

Зима. Скуті холодом, стоять непорушні берізки. Мовчки дрімають шумливі сосни. Пролітає дрібний сніжок і осідає білими купками між кущами, деревами. Липи стоять у білім мареві, розкинувши тонкі оголені віти. Іній густо вкрив кожну гілочку. Одягнулися ялинки у теплі пухові шапки і з цікавістю спостерігають своїми темно-зеленими очима за всім, що діється навколо. На полум'яних ягодах горобини лежить білий пухнастий сніг. У глибокій задумі, мов у казці, сидить пишний червоногрудий снігур.

6. Навчальне аудіювання.

а) Текст для прослуховування.

Історія з історією

Уже в четвертому класі ми почали вивчати історію. Про Київську Русь, про варягів та греків. Готували уроки з історії втрьох, бо мали всього один підручник. Збиралися найчастіше у Соньки.

Особливо вразив малюнок, на якому був зображений князь Олег зі своєю дружиною. Ми, спантеличені, довго шукали поміж вусатих, озброєних мечами та списами дядьків оту князеву дружину.

— Вона десь позаду,—врешті вирішив Ванько. Сонька не була б Сонькою, коли б не заперечила:

— І зовсім не позаду/ Вона вдома: князеві борщ варить. Ми далі роздивлялися малюнок.

— А навіщо в них ото відра на голові?

— Тю, дурна! То ж шоломи! Щоб голів їм не повідрубували.

— Я собі теж такий меч зроблю.

— Де ж ти заліза візьмеш ?

— А я з дерева.

— Ну давайте вже вчитися! — з жалем одірвався від малюнка Ванько. Вивчивши урок, ми закрили книжку. Розходитись нам не хотілося. А сидіти просто так нудно.

— Давайте гратися, — запропонувала Сонька.

— У піжмурки.

— Краще давайте у князів гратися, — обізвався Ванько. — Візьмемо мечі, сядемо на коней і будемо рубатися мечами.

Ми збігали надвір, висмикнули з тину по хворостині на коней. Сонька і я озброїлися замість мечів качалками, а Ванько доп’яв рогача замість списа.

— Стійте, а шоломи! — вигукнув Ванько.

— У мене нехай буде картуз за шолом, — сказав Ванько.

— І в мене.

В Соньки ж картуза не було. Вона вибігла в сіни і згодом повернулася з полив яним горнятком на голові. Ванько зауважив:

— Краще скинь. Ану ж хто вцілить — мати тоді й ноги повисмикує! Сонька погодилася. Вона знову пішла до сіней і цього разу вийшла з новісіньким чавунцем на голові.

— Цього вже ніхто не розіб'є!

— Ти ж дивися — по головах не бий, — попередив Ванько. — А то тобі тепер не страшно.

Ми знову роз’їхалися в кутки і з бойовими вигуками помчали одне на одного.

Що то був за бій! Сонька перша щосили вдарила мене качалкою по плечу, я аж в'юном закрутився на місці. Тоді чесний Ванько перейшов на бік потерпілого. Пішов у наступ і підчепив князеву дружину рогачем під ребро. Та не лишилася в боргу й рубонула свого супротивника качалкою по голові. Ванько засичав, як гусак. Підняв рогача і рушив на Соньку.

По хаті пішов дзвін, як у кузні. Сонька ойкнула. Бігти далі вона не могла: чавунець заліз їй аж на плечі. З переляку я забув про власне плече і підбіг до Соньки:

— Болить?

— Чавунець не скину!—заголосила Сонька.

Удвох ми смикали той чавунець, не жаліючи Соньчиної шиї.

— Ой, я нічого не ба-а-чу! — побивалася вона. — Ой, що мені від мами бу-у-де-е!

(А. Дімаров)

б) Тестові завдання.

1. Який урок готували діти?

а) історію;

б) математику;

в) географію.

2. В яку гру вирішили пограти діти?

а) у піжмурки;

б) в лови;

в) в князів.

3. З чого зробила собі шолома Сонька?

а) із картуза;

б) із горнятка;

в) із чавунця.

4. Яка прикрість трапилася з Сонькою?

а) їй розбили носа;

б) чавунець заліз їй на плечі;

в) її поранили.

5. Як повелися в цій ситуації хлопчики?

а) насміхалися з Соньки;

б) втекли геть;

в) намагалися зняти чавунець.

6. Про що думала дівчинка?

а) що їй скаже мама;

б) чому вона не перемогла;

в) навіщо вона погодилася грати в цю гру.

VI. Підсумок уроку.

1. Загадки.

• Хто наткав полотна аж від лісу до вікна?

І сміється, задається: — Ось така ширина!

(Зима)

• Маленький хлопчик у сірій свитині по дворах стрибає, крихти збирає.

(Горобець)

2. Гра «Впізнай предмет».

Високий, могутній, широкий, гіллястий —... (Дуб).

Білокора, висока, струнка, кучерява —... (Береза).

Червоне, смачне, кругле, кислувате —... {Яблуко).

Мелодійна, народна, весела, дзвінка —... {Пісня).

Яскраве, сліпуче, гаряче, літнє —... (Сонце).

V. Домашнє завдання. С. 123, вправа 251.



Категорія: 4 Клас Рідна мова | Додав: SYLER (23.08.2015)
Переглядів: 923 | Рейтинг: 0.0/0

Можливо вам також будуть цікаві наступні конспекти:
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.


Зареєструватися
Реклама
Статистика

Онлайн всього: 20
Гостей: 20
Користувачів: 0

Сьогодні до нас завітали:
vachevska, mosklm

Яндекс.Метрика
  Рейтинг@Mail.ru