Форма входу

Зареєструватися
Реклама
Сертифікат


Закінчення іменників у місцевому відмінку множини. (Вправи 186-189.)

Тема: Закінчення іменників у місцевому відмінку множини. (Вправи 186-189.)

Мета: Розширювати знання учнів про відмінювання іменників у множині; ознайомити із закінченнями іменників у місцевому відмінку множини; формувати навички правильного використання форм іменників у місцевому відмінку множини з прийменником по; виховувати почуття патріотизму, гордості за рідну Вітчизну.

Обладнання: Історичний матеріал, прислів'я, малюнок ліщини.

ХІД УРОКУ

1. Організація класу до уроку.

Любіть, шануйте рідну мову — культури нашої основу.

II. Перевірка домашнього завдання. 1. Вправа 185.

— Про що ви дізналися із тексту вправи?

— Прочитайте речення із потрібними за змістом прийменниками.

— У яких відмінках іменники вживаються з прийменниками?

— Прочитайте різні відмінкові форми однини іменників зброя, місто. (Зброї, зброю, зброєю, на зброї; міста, місту, містом, у місті.)

— Які ви дібрали спільнокореневі слова до поданих іменників? (Збройний, озброєння, озброюватися; містечко, міський.)

2. Історична хвилинка.

Запорожці жили на роздоріжжі між Україною, Литвою, Польщею і Росією з одного боку та Кримом і Туреччиною з іншого.

Володіючи широкими степами, що простяглися на величезну відстань на схід і захід від Дніпра, запорізькі козаки попри все завжди вважали центром своїх вольностей ріку Дніпро: на Дніпрі чи поблизу Дніпра вони постійно влаштовували свою столицю, Січ. Назва козацької столиці — „Січа, Січ « — виникла, без сумніву, від слова „сікти»... Виникнення, влаштування й історія Хортицької Січі тісно пов’язані з історією й подвигами знаменитого вождя запорізьких та українських козаків, князя Дмитра Івановича Вишневецького, відомого в козацьких народних думах під іменем Байди (Д. Яворницький). 3. Каліграфічна хвилинка.

К к ко оз цьк козак Козацькому роду немає переводу.

— Як ви розумієте зміст цього прислів'я?

— Визначіть відмінок кожного іменника у прислів'ї.

III. Повторення вивченого матеріалу.

1. Диктант.

Калина

Найкраще подвір'я в нашому селі у бабусі Марії. Біля її хати ростуть вишні, бузок, шумлять явори. Під вікном посадила вона кущ калини.

Червона калина — це символ отчого краю, символ України. Коли козак вирушав на чужину, мати напувала його калиновим чаєм та давала йому в дорогу хліб з калиною.

2. Завдання.

— Визначіть відмінок іменників з прийменниками.

1 варіант — у першому абзаці тексту;

2 варіант — у другому абзаці тексту.

IV. Вивчення нового матеріалу.

1. Оголошення теми і мети уроку.

— Сьогодні, закінчуючи вивчення теми „Іменник», ми перевіримо своє вміння правильно вживати іменники у місцевому відмінку множини, засвоїмо літературну граматичну форму іменників з прийменником по.

2. Ознайомлення із закінченнями іменників у місцевому відмінку множини.

а) Робота із текстом вправи 186.

— Доведіть, що прочитане вами — це текст, а не окремі речення.

— У якому відмінку вжито виділені іменники?

— Які закінчення вони мають?

б) Робота над усвідомленням правила, с. 93.

— У яких іменниках пишеться закінчення -ах, а в яких -ях?

— Чи однакове звукове значення має закінчення -ях у іменниках на морях і на лініях?

— Які помилки можуть траплятися під впливом російської мови?

V. Тренувальні вправи.

1. Вправа 187.

а) Визначення відмінків іменників.

б) Списування із завданням: поставити виділені іменники у місцевому відмінку, використавши прийменники по, на, в.

в) Позначення закінчення іменників.

2. Роботам прислів'ями.

— З частин складіть прислів'я.

— Поставте іменники у правильній формі.

— Підкресліть прийменники.

Сила птаха в (крила),      її (друг).

У кого руки в (мозоль),     сила людини в (дружба).

Людину пізнають по      у того хліб в (скирта).

У корови молоко на (язик),    в доярки — на (рука).

3. Вправа 188.

а) Бесіда за змістом прочитаного. (Чагарник — кущові зарості багаторічних дерев'янистих рослин.)

б) Визначення відмінка іменників у множині.

в) Списування тексту вправи із вписуванням пропущених букв.

г) Пояснення написання слів.

4. Хвилинка-цікавинка.

— А у нас в Україні росте ліщина — кущ з їстівними плодами — горіхами, а також чагарник з кущів цієї рослини.

— Ліщино кучерява,

чому ти стоїш скраю?

— Тому, що я діброву

нову тут починаю.

Як маю сто горішків,

з них буде сто ліщинок,

до царства лісового

аж сто дзвінких стежинок.

(С. Жупанин)

VI. Підсумок уроку.

1. Взаємоопитування (за запитаннями і завданнями для повторення с. 94).

2. Гра „Віднови вірш».

Щоб красувався рідний край

Сосну й дубки малі.

в зеленому гіллі,

посадим на горбочку гай -

(М. Познанська)

— Визначіть відмінок іменників.

— Вивчіть відновлений вірш напам'ять.

VII. Домашнє завдання.

С. 93, правило; вправа 189.



Категорія: 4 Клас Рідна мова | Додав: SYLER (16.08.2015)
Переглядів: 1128 | Рейтинг: 0.0/0

Можливо вам також будуть цікаві наступні конспекти:
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.


Зареєструватися
Реклама
Статистика

Онлайн всього: 47
Гостей: 47
Користувачів: 0

Сьогодні до нас завітали:
vachevska, svitlanapavluchko, mosklm

Яндекс.Метрика
  Рейтинг@Mail.ru