Форма входу

Зареєструватися
Реклама
Сертифікат


Родом з України. Скарби Батьківщини

Тема: Родом з України. Скарби Батьківщини.

Мета: розширювати і поглиблювати поняття громадськості; розвивати усне мовлення, формувати навички міркування, співпраці у парі; виховувати почуття гордості за історичне, культурне, духовне минуле наших пращурів, викликати інтерес до вивчення культурної спадщини України.

Обладнання: ілюстрації, фото-листівки із зображенням Києва; вишивки, керамічні та дерев'яні предмети — зразки декоративно-прикладного мистецтва; картка «З'єднай слова», портрети видатних людей України, зображення державних символів України.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ

II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

1. Бесіда

— Яке право порушує людина, яка читає чужі листи?

— Що значить «чинити неделікатно»?

2. Демонстрація квіток, зачитування написів.

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ і ЗАВДАНЬ УРОКУ

Сьогодні починаємо вивчати розділ «Культура рідного краю». А тема нашого уроку «Родом з України. Скарби Батьківщини».

IV. ПЕРВИННЕ СПРИЙНЯТТЯ ТА ОСМИСЛЕННЯ МАТЕРІАЛУ

1. Слово вчителя.

— Як ви розумієте слово «культура»?

Культура (з латин, виховання, освіта, розвиток) — це сукупність практичних, матеріальних і духовних цінностей, створених людством. Під культурою розуміють рівень освіченості, вихованості людей. І ми, як освічені і виховані громадяни України, маємо знати про культурну спадщину нашого народу — кращі досягнення мистецтва, літератури, релігії, мови, усього того, що створила людина своїми руками, розумом, душею.

2, Читання вірша Т. Шевченка «Село» вчителем.

Село! І серце одпочине. Село на нашій Україні — Неначе писанка, село. Зеленим гаєм поросло. Цвітуть сади, біліють хати, А на горі стоять палати, Неначе диво. А кругом Широколистії тополі, А там і ліс, і ліс, і поле, І сині гори за Дніпром. Сам бог витає над селом.

3. Слово вчителя з елементами бесіди.

Багате і різноманітне українське мистецтво: вишивка, різьбярство, писанкарство, живопис. (Демонстрація зразків: рушників, серветок, писанок.)

Серед видатних письменників — імена Т. Шевченка, Лесі Українки, І. Франка. (Демонстрація портретів.)

Кожен українець із повагою, гордістю говорить про козаків, чумаків, кобзарів.

— Хто такі козаки? (Козаки — вільні люди, вихідці з простих селян, що оселялися на південних землях України і брали участь у визвольній боротьбі проти татаро-турецьких і польських загарбників).

— Хто такий кобзар? (Кобзар — мандрівний виконавець українських народних творів, що супроводжує свій спів грою на кобзі.)

— Що ви знаєте про чумаків? (Це візники і торговці, які возили на волах хліб, сіль, рибу та інші товари для продажу.)

І навіть Чумацький шлях, маленька часточка неба, для нас, українців,— зоряний скарб. Як інакше називається ця зоряна дорога? (Молочний шлях).

— Які державні символи України ви знаєте?

— Що ви знаєте про Золотий тризуб? (Розповіді дітей про тризуб.)

— Чи знаєте ви, що цей дивний знак зустрічався вже на монетах князя Володимира Великого, який жив більше тисячі років тому. Отже, нашому Гербу більше тисячі років. (Демонстрація зображення Герба).

Та й сам Гімн України, автори якого поет Павло Чубинський та композитор Михайло Вербицький,— історична пам'ятка, бо вперше слова були надруковані 1863 року. Пригадаймо рядки Гімну:

Ще не вмерла України ні слава, ні воля, Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.

4. Фізкультпауза.

5. Слово вчителя з елементами бесіди.

Українці часто говорять про столицю: « Наш Стародавній Київ». Це саме так. Адже він був столицею ще за часів Київської Русі. Київська Русь — колиска трьох братніх народів: російського, українського, білоруського.

— Чому це місто має таку назву? (Розповіді дітей, підготовлені заздалегідь, про Щека, Кия і Хорива, яких вважають засновниками міста.) Існує ще й інша легенда.

6. Заслуховування розповідей дітей.

1-й учень. Був на Русі один володар, який страшенно гнобив своїх підданих. Вони не тільки працювали на нього, але й віддавали йому увесь статок. Від корівки до яйця не було нічого, що люди могли б назвати своєю власністю.

2-й учень. Довго терпів народ це знущання, а коли вже стала несила, вчинили бунт. А володар зібрав велике військо. Аж тут з усіх сіл старі люди, жінки, навіть діти вийшли з тим, хто що мав: з лопатами, ціпами, киями. Володар боронився завзято, але бунтівники були сильнішими і гнали його через гори й ріки.

3-й учень. Прийшли бунтівники на те місце, де сьогодні стоїть Київ, і побачили, що жоден ворог не лишився живим, покидали свої киї на одну купу. Згодом почали будувати місто, яке назвали Києвом, бо воно було збудоване з київ.

7. Огляд фотовиставки із зображенням Києва.

8. Слово вчителя.

Тисячу років тому навколо центральної частини Києва, розташованої на високій горі, залягав глибоченний рів. Це була перешкода для ворогів, щоб ті не могли проникнути до міста. В'їхати в Київ можна було лише через Золоті ворота. На ніч їх міцно зачиняли. Піднімали над ровом міст. Воїни зі списами та бойовими сокирами вартували на мурах удень і вночі. Сьогодні залишились тільки руїни Золотих воріт. Тепер там музей.

Старовинною пам'яткою Києва є Софійський собор. Його спорудили за часів Ярослава Мудрого (1017—1037 рр.). Стіни собору прикрашені чудовими фресками. Художники малювали візерунки на вологій штукатурці, яка згодом висихала і завдяки цьому малюнок зберігався навіки. Дивовижні тут і мозаїчні візерунки, викладені з барвистих скелець. Усе це збереглося до нашого часу, Але не тільки Київ багатий на історичні пам'ятки. У багатьох містах і селах України чимало всесвітньовідомих пам'яток. Деякі з них зображені на малюнках, розміщених на форзаці підручника «Я і Україна». Розгляньте їх. Чи є серед них знайомі вам споруди?

9. Робота з малюнками на форзаці підручника.

(Діти відзначають ті місця, про які вони вже знають із різних джерел.)

V. ЗАКРІПЛЕННЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ МАТЕРІАЛУ Робота в парах за карткою «Встанови відповідність».

Рівень освіченості і вихованості

Історична пам'ятка столиці України

Українські народні співці і музиканти

Катерина Білокур

Вільні люди, що стали членами війська Запорозької Січі

Іван Франко

Візники і торговці хлібом, сіллю, рибою

Науково-освітній заклад, де збирають,

зберігають і вивчають пам'ятки культури,

старовинні речі, колекції

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

1. Заслуховування пісні «ішли дівки жито жати, та забули серпи

взяти».

Український народ— працьовитий. Працюючи в полі, люди співали, раділи урожаю, жартували. Ось такою веселою є пісня «Ішли дівки жито жати, та забули серпи взяти». Послухайте її у виконанні групи дітей, підспівуйте, будь ласка.

Ой на горі жита много.

Йой! (5 разів)

Половина зеленого,

Гойя, гой! (З рази)

Ішли дівки жито жати,

Йой! (5 разів)

Та забули серпи взяти.

Гойя, гой! (З рази)

Серпи взяли — хліб забули.

Йой! (5 разів)

Такі тоді женці були,

Гойя, гой! (З рази)

Якби його хлопці жали,

Йой! (5 разів)

Вони б йому ради дали.

Гойя, гой! (З рази)

2, Бесіда.

— Чого ви навчилися сьогодні на уроці?

— Які думки виникли?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Прочитати статтю підручника (с. 57—59).

2. Скласти розповідь про музеї, пам'ятки України.



Категорія: 3 Клас Природознавство / Я і Україна | Додав: SYLER (10.01.2015)
Переглядів: 760 | Рейтинг: 0.0/0

Можливо вам також будуть цікаві наступні конспекти:
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.


Зареєструватися
Реклама
Статистика

Онлайн всього: 18
Гостей: 18
Користувачів: 0

Сьогодні до нас завітали:
nataliaburda, galinalisickaya, ninel, polinagramma86, dww, gaidai1968

Яндекс.Метрика
  Рейтинг@Mail.ru