Форма входу

Зареєструватися
Реклама
Сертифікат


Перевірна робота за темою «Людина серед людей»

Тема: Перевірна робота за темою «Людина серед людей»

Мета: узагальнити набуті знання учнів; підбити підсумок вивченого за темою «Людина серед людей».

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Повідомлення теми уроку

— Сьогодні на уроці ми узагальнимо знання за темою «Людина серед людей», підіб’ємо підсумки з цієї теми.

III. Перевірна робота

Варіант 1 Перший рівень

1. Вибери риси, притаманні тобі.

 а) Справедливість; б) відповідальність; в) байдужість.

2. Підкресли, хто є членами сім’ї.

 а) Батько; б) брат; в) сусід.

3. Добро творять:

 а) за гроші; б)просто так; в) щоб знайти друга.

Другий рівень З’єднай частини прислів’їв.

Хто не знав змалку діда, а коло мами жити.

На сонці добре сидіти, те старим пожнеш.

Що молодим посієш, той добра не звідав.

Третій рівень

Запиши, яку людину називають ввічливою.

Четвертий рівень

Склади розповідь про свою бабусю (дідуся).

Варіант 2 Перший рівень

1) Вибери риси, які притаманні тобі.

 а) Лінивий; б) хитрий; в) добрий.

2) Підкресли, хто є членами сім’ї.

 а)Тітка; б) мама; в) сестра.

3) Друг — це той, хто:

 а)захищає кулаками; б) захищає словами; в) не залишить у біді.

Другий рівень З’єднай частини прислів’їв.

Сім’я без батька, як батьків рідних.

Поважай старих людей, плідне зеренце.

Бабине слівце, як хата без як хата без даху.

Третій рівень

Яку людину називають щедрою?

Четвертий рівень

Склади розповідь про свою бабусю (дідуся).

IV. Підсумок уроку

Додатковий матеріал

ВІЗЬМІТЬ МЕНЕ ДО РАКЕТИ

Зі мною чомусь ніхто не хоче товаришувати. Сидіти на одній парті зі мною не хочуть, на перерві й на вулиці тримаються осторонь. От задаваки! Корчать із себе розумних... Ну, я вам віддячу!

На перерві граються поруч дівчатка в резиночки. Не приймаєте? І чудово! Розтягнув резинку і відпустив. Дівчата заверещали, схопились за ноги.

Будують хлопці замок із паперових кубиків. От я вам покажу замок! Штовхнув крайнього — він і врізався просто в замок головою. Будівля розсипалася. Добре, що хоч голова ціла!

Поглядає скоса на мене Оленка на уроці. Відсовує подалі свої речі. Сидить якось акуратно, щоб мене не зачепити.

На перерві Оленка почала щось перебирати в портфелі, заглядала під парту. Виявилося, гумку нову загубила. І не знайде — гумка лежить у моєму портфелі! Хай поплаче, щоб не задавалася!

На уроці фізкультури вчителька дозволила погратися в піжмурки. А мене знову не прийняли. Я вирішив підказувати, щоб хлопці мене оцінили і повели зі мною дружбу. Дочекавшись, доки всі поховалися, я підійшов до Сашка і показав пальцем, куди побігли хлопці. Та з-за куща це помітив Славко і враз розкричався. Повибігали всі зі схованок і прогнали мене геть.

Пройшла повз мене симпатична дівчинка Катруся і посміхнулася. «Мабуть, з мене глузує»,— подумав я і смикнув її за косу.

На уроці читання прийшла психолог, дала вчительці якийсь «тест». Що воно таке? Хоч би дали покуштувати! А вчителька роздала аркушики й повідомила, що ми на уроці праці будуватимемо ракети для польоту в космос. Буде кілька ракет для різних команд. А зараз слід написати на аркуші, кого ми хочемо взяти до своєї ракети. Справа ця серйозна, то дали нам на обдумування аж десять хвилин.

Усі принишкли. Хто дивився в парту, хто смоктав ручку, хто заплющив очі... А я озирався на всі боки і думав: «Оце, мабуть, мене знову ніхто не візьме до своєї команди. От злюки!». Повернувся я до Сергійка і показав йому кулака: «Спробуй не взяти мене!». Штовхнув у спину Василя й висолопив язика. Пожував папірець і кинув у Тетянку, відмінницю.

Звернувся я до вчительки з надією, що хоч вона мене запише до своєї команди. А вчителька сказала, що вже старенька і не полетить у космос. Мабуть, хитрує, бо не бажає брати.

Ну й хай не беруть! Я сам побудую ракету, найкращу за всі, і сам полечу до зірок. Я розвалився на парті й голосно засвистів. Усі зашикали на мене, а вчителька невдоволено поглянула і похитала головою.

Наступного уроку діти зібралися купками і жваво обговорювали плани будівництва космічних кораблів. Відтак пішла бурхлива робота. Всі були веселі і заклопотані.

Я сидів сам на задній парті, бо на моїй був штаб космічного будівництва. Я гарячково намагався вигадати оригінальну ракету, але в голові гніздилась єдина думка: «Чому?».

Т. Маринчук



Категорія: 3 Клас Природознавство / Я і Україна | Додав: SYLER (09.01.2015)
Переглядів: 769 | Рейтинг: 0.0/0

Можливо вам також будуть цікаві наступні конспекти:
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.


Зареєструватися
Реклама
Статистика

Онлайн всього: 5
Гостей: 5
Користувачів: 0

Сьогодні до нас завітали:


Яндекс.Метрика
  Рейтинг@Mail.ru